Читать «Бои Хмельницького» онлайн - страница 82

І стягалися нові полки охочих на війну козаків до визначеного гетьманським універсалом збірного пункту - Маслового Ставу.

Хмельницький став квартирою в Білій Церкві і тут покінчив воєнну нараду старшин (15-16 липня), що її розпочав був іще в Паволочі. Назначено нові збірні пункти: Маслів Став - для правобережних полків та Переяслав - для задніпровських, себто лівобережних полків. До війська і мали ставитись зараз же всі кінні, що були в козаках, а неспроможні й піші лагодитися в похід на пізніш, приготовляючи покищо сухарі.

Осьвєнцім, описуючи цю мобілізацію, каже: "Українське хлопство, виховзнувшися з небезпеки й повернувшися додому… знову набралося злих прикмет і духа бунту. Стало громадитися в гурти, заохочене універсалами Хмельницького".

Лист Потоцького від 25-ого липня доносить: "На Придніпрів'ї хлопи дуже бунтуються…"

"…Завзята чернь таборами йде під Корсунь…"

"…Почавши від Хвастова всі хлопи враз із козаками табором стоять із своїми достатками".

"Богун стоїть під Прилукою і по талярові збирає від хлопів на татар".

Впродовж: цього короткого часу Хмельницькому знову вдалося притягнути татар. Хоч хан у листі до гетьмана виправдувався, мовляв, під Берестечком завернув був тому, що не міг битися в лісі й болотах, але все ж козаки вважали його зрадником тимбільше, що орда повертаючися грабувала й брала ясир, неначе з ворожої країни, ба навіть напала була під Костянтиновом на український полк, що йшов на підмогу під Берестечко, та забрала йому всю гармату (15 штук) і обоз.

Та що далі, то все гірше велося татарській орді. Козацькі сили, що йшли на гетьманський заклик, громили татар, де лише могли. Найбільші втрати татари мали тоді в боях під Паволоччю, Чудновом і на уманському шляху. Великі татарські загони були знищені козацькими полками над Синіми Водами і на Царському Броді. Там козаки відбили весь ясир і награбоване добро.

Та не зважаючи на таке явне ворогування, гетьман все ж-таки зумів заново приєднати татар й переконати українське військо, що йому без татарської кінноти не обійтися.

20-ого липня Хмельницький стоїть з головною квартирою в Корсуні, а з ним 4.000 козаків. Решту розпустив на короткий час по домах. Одночасно під Корсунем стоять наново наймлені татари - около 30.000 - з новим беєм Канмамбетом у проводі. По всій Україні на визначені місця стягаються змобілізовані свіжі сили "з великою охотою і в порядку".

Так оце за небувало короткий час, бо ж тільки за два тижні, гетьман перевів реґулярну мобілізацію, полагодив татарську ворожнечу, - частково мечем, а частково дипломатичними заходами, - і станув на чолі нових збройних сил, готових до дальших боїв.

З незвичайною енерґією й талановитістю гетьман перетворив збройну силу України в один моноліт, - з неабияким воєнним духом. Від Берестечка лишився тільки спомин; надходили, насувалися нові воєнні події. В рік опісля святкує Україна величавий день нового переможного зусилля - бій під Батогом.

Тактичні завваження. Тактична оцінка бою під Берестечком незвичайно багата просто клясичними моментами.