Читать «Революційна стихія. Зимовий похід 1919-20 pp. Спомини» онлайн - страница 130

Щодо Наддніпрянської Армії росіяни тримались іншої політичної тактики. Ні одній з наших делегацій вони не запропонували визнати радянську владу і стати чи то «основною частиною», чи «образцовимі частямі», вони добре знали про боєздатність і дисциплінованість нашої армії і не надіялись її розкласти, тому-то найбільше могли нам порадити «стать оружіє і разойтісь по домам». Та й ми не дуже-то йняли віри у можливість «обдурити москаля».

Обіцянка Троцького про організацію українських частин так і залишилася обіцянкою. Він усе чекав «очіщєнія» України від партизанів. Хто пам'ятає зиму 1917–1918 років на Україні (а хто з українців її не пам'ятає!), той, певно пригадує, що будуючи російську армію і висилаючи Муравйова в Україну, Москва не чекала «очіщєнія» своєї армії від бандитських елементів. Військова і невійськова політика росіян на Україні в 1919-20 роках вживала старої випробуваної тактики: «спєрва успокоєніє, а потом реформи».

Важко сказати, хто виявив більше упертості: чи росіяни в обеззброєнні українців, чи українці в своїх заходах за всяку ціну схоронити й організувати свою озброєну силу. Зате росіяни виявили без порівняння більше послідовності, ніж ми, вони мали досвід і єдину непохитну волю свого національного центру, а ми того не мали.

19 жовтня 1920 року Головний Отаман і Голова Директориї Симон Петлюра встановив і затвердив найвищу нагороду УНР — орден Залізного Хреста. Перший довоєнний випуск виготовлений у Варшаві. Встановлений і затверджений для всіх учасників Першого Зимового Походу (6.12.1919— 6.5.1920) під командуванням Михайла Омеляновича-Павленка (Хрест ч. 1). Також нагороджені були Юрко Тютюнник (ч. 2), Олександер Загродський (ч. 3). Сестра-жалібниця Віра Тютюнник (дружина Юрка Тютюнника) отримала таку ж нагороду (ч. 5).

СВІТЛИНИ ТА ДОКУМЕНТИ

1. До інтелігенції Украіни.

Доля рішила, щоби на пишних полях Украіни розігрався бій двох центрів світового капітала: капітала німецького, капітала англійського.

Доля рішила, щоби на пишних полях Украіни розігрався рішучий бій між капіталом і трудом. Доля рішила, щоби на пишних полях України розігрався бій націй пануючих з націями пригнічених.

На наших полях молодий німецький капітал надумав відвоювати право на розвиток. На наших полях англійський капітал боронить своє право дужого.

Велика революція народів Росії бореться на наших полях за визволення труду від гніту капітала. На наших полях іде боротьба за самовизначення народів. Той хто вийде переможцем із цієї надзвичайної боротьби, яку тільки знала історія, той буде переможцем світа, той переведе свої ідеали в життя.

Інтелігенція Украіни! Інтелігенція українська, руська, єврейська, польська та інтелігенція инших націй живущих на Вкраіні, задай собі питання: Чи гідна ти того великого завдання, яке поклала на тебе доля, бо більшій части остаточна перемога в боротьбі, яка провадиться на твоіх очах, залежить від того, яке становище займеш ти в світовій війні.