Читать «Україна у революційну добу. Рік 1919» онлайн - страница 374

5

Довідка: МАРТОС Борис Миколайович (20 травня 1879 р., Градизьк Лубенського пов. Полтавської губ. — 19 жовтня 1977 р., США) — громадсько-політичний діяч, учений-економіст, організатор кооперативного руху.

Походив з давнього козацького роду. Навчаючись на математичному факультеті Харківського університету, став активним учасником українського національного руху, за політичну діяльність тричі арештовувався й відбував покарання. Член РУП (з 1905 р. — УСДРП). У 1906–1910 рр. викладав у гімназіях та на вищих курсах Харкова, але як «неблагонадійний» був позбавлений педагогічної практики. Протягом 1910–1914 рр. працював у кооперативних організаціях Волині, Полтавщини та Кубані, до 1917 р. — інспектор кооперації Полтавського губернського земства. Був одним із організаторів кооперативних товариств, головою ради Дніпросоюзу.

Член Центральної і Малої Ради. Входив до складу ЦК Селянської спілки, був заступником голови. 17 червня 1917 р. Б. Мартоса було призначено генеральним секретарем земельних справ, а 21 серпня 1917 р., в новому кабінеті В. Винниченка, затверджено товаришем генерального секретаря земельних справ. Один із авторів земельного закону Центральної Ради.

У 1917 р. Б. Мартос був головним редактором тижневика УСДРП «Воля». У 1918 р. очолював управу Українського кооперативного комітету, викладав у Київському комерційному інституті, був одним із засновників Кооперативного інституту в Києві, членом ради директорів Дніпросоюзу. У грудні 1918 р. його було призначено міністром продовольчих справ в уряді В. Чеховського. З квітня до 27 серпня 1919 р. очолював Раду Народних Міністрів УНР і водночас обіймав посаду міністра фінансів.

У 1920 р. емігрував до Німеччини, згодом — до Чехословаччини. Був одним із організаторів та професором Української господарської академії в Подебрадах, у 1936–1938 рр. — директором Українського технічно-господарського інституту. У 1945 р. переїхав до Мюнхена, де став засновником і ректором Української вищої школи економіки (1945–1949), працював в Інституті вивчення СССР. З 1958 р. жив у США. Займався науковими дослідженнями, пов'язаними з теорією кооперативного руху та фінансовою справою.