Читать «Україна у революційну добу. Рік 1919» онлайн - страница 379

15

ШВЕЦЬ Федір Петрович (11 листопада 1882 р., м. Жаботин Черкаського повіту Київської губернії — 20 червня 1940 р… Прага) — український громадсько-політичний та державний діяч. Після закінчення природничого факультету Дерптського університету (1909) працював там же і в місцевій гімназії викладачем. Повернувшись у березні 1917 р. в Україну, зайнявся громадсько-політичною діяльністю.

У квітні 1917 р. був обраний членом Центрального Комітету Української селянської спілки, вступив до УПСР. На І Всеукраїнському селянському з'їзді (червень 1917 р.) обраний членом Всеукраїнської ради селянських депутатів і в такий спосіб став членом Центральної Ради. Під час гетьманського правління — викладач, професор геології та перший проректор Українського державного університету в Києві. Входив до Українського національного союзу.

13 листопада 1918 р. Ф. Швець був обраний до складу Директорії, брав участь у антигетьманському повстанні, у державотворчому процесі як функціонер вищої інституції УНР.

Виїхавши в листопаді 1919 р. з дипломатичним дорученням за кордон, склав повноваження члена Директорії. На еміграції жив переважно в Чехословаччині й займався викладацькою діяльністю, зокрема в Українському вільному університеті та Українському високому педагогічному інституті ім. М. Драгоманова (Прага), здійснював наукові дослідження в галузі геології.