Читать «Україна у революційну добу. Рік 1918» онлайн - страница 305

Разом з іншими членами мирної делегації підписав Брестський мирний договір 27 січня 1918 р. З квітня 1918 р. — дипломатичний представник у Туреччині. Учасник переговорів Української Держави з РСФРР. У 1919 р. — член дипломатичної місії у Франції, був присутнім на Паризькій мирній конференції. Далі — на еміграції. У 1925 р. повернувся до УРСР. У 1931 р. був засуджений у справі т. зв. Українського національного центру і помер на засланні у Красноярському краї (точна дата невідома).

6

Полоз (Полозов) Михайло Михайлович (1890, Зміївський пов., Харківської губ. — 3 лютого 1917 р., Соловки) — політичний і державний діяч.

Походив із сім’ї сільського інтелігента. Закінчив Харківське реальне училище. Навчався в Московському народному університеті ім. Шанявського і Петровській сільськогосподарській академії, де постійно займався революційною роботою. З 1905 р. входив до організації українських есерів. Кілька разів заарештовувався. В роки світової війни М.Полозов був мобілізований до армії, закінчив школу авіаторів і як авіатор-винищувач брав участь у бойових діях. Прапорщик російської армії.

У травні 1917 р. обраний І Всеукраїнським військовим з’їздом до складу УГВК і кооптований до Центральної Ради. Член ЦК УПСР. 16 січня 1918 р. разом з іншими есерівськими діячами заарештований за участь у підготовці до перевороту.

Учасник Брестської мирної конференції.

М.Полоз — один з лідерів боротьбистів, входив до керівного ядра УКП(б), обраний до складу ВУЦВК, в 1919–1921 і 1927 рр. — член президії ВУЦВК, в 1919–1921 і 1927 р. — член президії ВУЦВК; з 1922 р. — член ВЦВК. Представник уряду УРСР при РНК РСФРР. Народний комісар фінансів УРСР.

Звинувачений у „націонал-ухильництві” й належності до націоналістичної організації і наприкінці 1933 р. заарештований. Відбуваючи покарання на Соловках, за повторним вироком розстріляний.

7

Севрюк Олександр Олександрович (1893–1941, Франкфурт-на-Одері) — громадсько-політичний діяч, дипломат.

Закінчив Петроградський технологічний інститут. Член української студентської громади і від петроградських студентських організацій був делегований у квітні 1917 р. до Центральної Ради. Як член ЦК УПСР ввійшов до Малої Ради. Наприкінці жовтня 1917 р. — член Крайового комітету по охороні революції.

На Брестській конференції спочатку член, а з 15 січня 1918 р. — керівник делегації УНР. 27 січня підписав мирний договір і низку додаткових (в т. ч. таємних) угод щодо Східної Галичини. Північної Буковини, Холмщини.

О.Севрюк був призначений дипломатичним представником УНР до Німеччини, а в 1919 р. — керівником української дипломатичної місії до Італії. З 1920 р. — на еміграції у Франції, співробітничав у газеті „Українські вісті”, еволюціонував на прорадянську платформу. Загинув у залізничній катастрофі.

8

Довідка: Голубович Всеволод Олександрович (1885, с. Молдавка Балтського пов. Подільської губ. — 16 травня 1939, Ярославль) — політичний і державний діяч; член Центральної і Малої Рад, генеральний секретар шляхів сполучення, генеральний секретар торгу і промисловості, голова Ради Народних Міністрів та міністр закордонних справ УНР.