Читать «Псалтир (на українській мові)» онлайн - страница 65
Автор неизвестен
102Від судів Твоїх я не відхилявся, бо Ти, Боже, навчив мене.
103Які солодкі слова Твої в устах моїх! Вони солодші за мед на язиці моїм.
104Ти зробив мене мудрим заповітами Твоїми, тому зненавидів я всяку дорогу неправди.
105Закон Твій — світильник для ніг моїх і світло на стежках моїх.
106Я поклявся і постановив додержуватися праведних судів Твоїх, і додержусь.
107Дуже знеможений я, Господи! Оживи мене за словом Твоїм.
108Прийми ж милостиво, Господи, добровільну жертву мою і навчи мене судів Твоїх.
109В небезпеці завжди душа моя, та не забув я закону Твого.
110Богопротивні поставили сіті для мене, але я від наказів Твоїх не відхилився.
111Свідчення Твої я прийняв, як насліддя вічне, бо вони — радість серця мого.
112Я нахилив серце моє сповняти накази Твої вічно, до кінця життя мого.
113Тих, що противляться закону, я зненавидів, закон же Твій полюбив.
114Ти — моя поміч і захист мій; я уповаю на слово Твоє.
115Відійдіть від мене, беззаконники, я буду навчатися в заповідях Бога мого.
116Заступи мене, Господи, за словом Твоїм, і я буду жити; не осором мене в надії моїй.
117Поможи мені, і я спасуся, і безперестанно буду навчатися заповітів Твоїх.
118Ти на ніщо обернув тих, що відступили від закону Твого, бо хитрощі їхні — неправда.
119Як попіл, Ти відгортаєш нечестивців землі, тому полюбив я свідчення Твої.
120Від страху перед Тобою тремтить тіло моє; судів Твоїх я боюся.
121Я чинив суд і справедливість, не віддай мене до рук ворогів моїх.
122Захисти раба Твого на добро йому, щоб не гнобили мене горді.
123Знесилились очі мої виглядати спасіння Твоє і слова правди Твоєї.
124Яви милість Твою слузі Твоєму і постанов Твоїх навчи мене.
125Я — раб Твій, дай мені розуміння, щоб я зрозумів свідчення Твої.
126Прийшов час відплати Твоєї, Господи, бо безбожні зневажили закон Твій.
127Я ж полюбив заповіді Твої більше, аніж золото і дороге каміння.
128Всі повеління Твої визнаю справедливими, а дорогу неправди ненавиджу.
129Дивні свідчення Твої, Господи, тому й додержується їх душа моя.
130Об’явлене слово Твоє просвітлює і врозумляє немовлят.
131Відкриваю уста мої і, як повітря, втягую в себе заповіді Твої, бо так їх жадаю.
Слава…
132Зглянься на мене і помилуй мене, як милуєш тих, що люблять ім’я Твоє.
133Стопи мої направ за словом Твоїм, і нехай не оволодіє мною ніяке беззаконня.
134Спаси мене від наклепів людських, і я буду сповняти заповіді Твої.
135Осяй раба Твого світлом лиця Твого і навчи мене заповітів Твоїх.
136Потоки сліз течуть з очей моїх, бо люди не додержують закону Твого.
137Праведний Ти, Господи, і справедливі суди Твої.
138Свідчення Твої, що їх заповідав Ти, — правда і чиста істина.
139Ревність моя за Тебе сушить мене, бо вороги мої забули слова Твої.
140Розпалене й чисте слово Твоє, і я — раб Твій — полюбив Його.
141Малий я і принижений, але повелінь Твоїх я не забув.
142Правда Твоя — правда вічна, і закон Твій — істина.
143Скорбота й горе прийшли на мене, та заповіді Твої — утіха моя.
144Правда свідчень Твоїх — вічна; дай мені зрозуміти їх, і я буду жити.
145Від усього серця [мого] взиваю я; почуй мене, Господи, заповіти Твої я сповнятиму.