Читать «Псалтир (на українській мові)» онлайн - страница 63

¹³Устами моїми сповіщав я суди уст Твоїх.

¹⁴Дорогами свідчень Твоїх я втішався, як найбільшим багатством.

¹⁵Заповідям Твоїм навчаюся я і буду пильнувати путі Твої.

¹⁶Заповіти Твої — утіха моя; не забуду я слова Твого.

¹⁷Яви милість Твою рабу Твоєму, я буду жити і додержуватися слова Твого.

¹⁸Відкрий очі мої, і зрозумію чуда закону Твого.

¹⁹Я подорожній на землі, не приховуй від мене заповідей Твоїх.

²⁰Стомилася душа моя від щоденного бажання зрозуміти суди Твої.

²¹Ти упокорив гордих, проклятих, що відхилилися від заповідей Твоїх.

²²Зніми з мене сором і зневагу, бо я додержувався заповітів Твоїх.

²³Бо князі сидять і змовляються проти мене, я ж, раб Твій, роздумую про постанови Твої.

²⁴Свідчення Твої — втіха моя, [і накази Твої] — радники мої.

²⁵В землю никне душа моя, оживи мене за словом Твоїм.

²⁶Розповів я про дороги мої, і Ти вислухав мене, навчи ж мене заповітів Твоїх.

²⁷Дай мені зрозуміти дорогу повелінь Твоїх, і я буду розмірковувати про дивні діла Твої.

²⁸Ниє душа моя від скорботи, підкріпи мене за словом Твоїм.

²⁹Одверни від мене дорогу неправди і в законі Твоїм провадь мене.

³⁰Я обрав дорогу істини і поставив перед собою суди Твої.

³¹Я пристав до свідчень Твоїх — Господи, не осором мене.

³²Піду дорогою заповідей Твоїх, коли Ти розшириш серце моє.

³³Покажи мені, Господи, дорогу постанов Твоїх, і я буду триматися її до кінця життя мого.

³⁴Врозуми мене, щоб я навчився закону Твого, і буду дотримуватися його всім серцем моїм.

³⁵Постав мене на стежку заповідей Твоїх, бо я бажаю її.

³⁶Нахили серце моє до свідчень Твоїх, а не до лихої користи.

³⁷Одверни очі мої, щоб не дивилися на марноту; оживляй мене на дорозі Твоїй.

³⁸Постав слово Твоє перед рабом Твоїм, щоб мав я страх перед Тобою.

³⁹Одверни від мене зневагу, якої боюся я, бо суди Твої милостиві.

⁴⁰Ось я жадаю наказів Твоїх, оживляй мене Правдою Твоєю.

⁴¹І нехай прийде на мене милість Твоя, Господи, спасіння Твоє за словом Твоїм.

⁴²І я дам відповідь тим, що ганьблять мене, бо уповаю на слова Твої.

⁴³Не відбери слова правди від уст моїх, бо на суди Твої надія моя.

⁴⁴Буду додержуватися закону Твого повсякчас і на віки віків.

⁴⁵Буду ходити простором широким, бо прагну до виконання заповідей Твоїх.

⁴⁶Перед царями буду говорити про свідчення Твої і не посоромлюся.

⁴⁷Буду втішатися заповідями Твоїми, бо я їх дуже люблю.

⁴⁸Руки мої буду простягати до заповідей Твоїх, які я люблю, і розмірковуватиму про накази Твої.

⁴⁹Згадай слова [Твої] до раба Твого, на які Ти звелів мені уповати.

⁵⁰Це — втіха моя в горі моїм, що слово Твоє оживляє мене.

⁵¹Горді тяжко знущалися з мене, але я не відхилився від закону Твого.

⁵²Згадую, Господи, присуди Твої одвічні і втішаюся.

⁵³Сум огортає мене за грішників, що відкинули закон Твій.

⁵⁴Постанови Твої — то пісня моя на місці блукання мого.

⁵⁵Вночі поминав я ім’я Твоє, Господи, і тримався закону Твого.

⁵⁶Він став рідним мені, бо я дотримуюся наказів Твоїх.

⁵⁷Я сказав: Господи! Щастя моє в тому, щоб сповняти слова Твої.

⁵⁸Молю Тебе всім серцем моїм: помилуй мене за словом Твоїм.