Читать «Псалтир (на українській мові)» онлайн - страница 64

Автор неизвестен

59Думав я про дороги мої, і ось повернув стопи мої до заповітів Твоїх.

60Поспішав я і не затримувався виконувати заповіді Твої.

61Сіті безбожних оточили мене, але не забув я закону Твого.

62Опівночі вставав я прославляти Тебе за праведні суди Твої.

63Я спільник тим, що бояться Тебе і шанують повеління Твої.

64Милости Твоєї, Господи, повна земля; навчи мене заповітів Твоїх.

65Благо зробив Ти, Господи, слузі Твоєму за словом Твоїм.

66Доброго розуміння та знання навчи мене, бо заповідям Твоїм я вірю.

67Як ще не був я упокореним, я блукав, а нині я тримаюся слова Твого.

68Благий Ти, [Господи], і благістю Твоєю навчи мене заповідей Твоїх.

69Примножили на мене неправду горді, але я всім серцем моїм схиляюся до заповідей Твоїх.

70Загрубіло серце їх, як сир з молока, я ж утішаюся в законі Твоїм.

71Благо мені, що Ти упокорив мене, щоб я навчився заповітів Твоїх.

72Благий для мене закон уст Твоїх, більше за тисячі золота й срібла.

Слава…

73Руки Твої створили мене і впорядкували мене; врозуми мене, і навчуся заповідей Твоїх.

74Ті, що бояться Тебе, побачать мене і звеселяться, що я уповаю на слово Твоє.

75Знаю, Господи, що суди Твої праведні, і що Ти справедливо покарав мене.

76Нехай же буде милість Твоя втіхою мені за словом Твоїм до раба Твого.

77Нехай зійде на мене милосердя Твоє, і я буду жити, бо закон Твій — повчання моє.

78Нехай будуть посоромлені горді, бо вони безвинно нападають на мене; а я буду навчатися в повеліннях Твоїх.

79Нехай прийдуть до мене ті, що бояться Тебе і знають свідчення Твої.

80Нехай буде серце моє непорочним у законі Твоїм, щоб не осоромився я.

81Умліває душа моя за спасінням Твоїм; я покладаюся на слово Твоє.

82Плачуть очі мої за словом Твоїм; я кажу: “Коли Ти втішиш мене?”

83Я став як той міх у диму, але наказів Твоїх не забув.

84Скільки ще днів для раба Твого? Коли вчиниш гонителям моїм суд?

85Яму викопали для мене горді наперекір закону Твоєму.

86Всі заповіді Твої — істина. Безвинно переслідують мене; поможи мені.

87Ледве не знищили мене на землі, я ж не покинув заповідей Твоїх.

88Оживи мене за милістю Твоєю, і буду берегти свідчення вуст Твоїх.

89Навіки, Господи, слово Твоє перебуває на небесах.

90З роду в рід істина Твоя. Ти поставив землю, і вона стоїть твердо.

91З волі Твоєї все стоїть аж до цього дня, бо все служить Тобі.

92Коли б не закон Твій був утіхою мені, то я б загинув у біді моїй.

93Повік не забуду повелінь Твоїх, бо ними Ти оживив мене.

94Твій — я, спаси мене, бо я сповняв веління Твої.

95Нечестивці підстерігають, щоб погубити мене, я ж заглиблююсь у свідчення Твої.

96Я бачив кінець всього досконалого, але заповідь Твоя широка безмірно.

97О, як люблю я закон Твій! Цілий день думки мої про нього.

98Ти зробив мене мудрішим від ворогів моїх заповітами Твоїми, бо вони завжди зі мною.

99Я зрозумів більше за всіх учителів моїх, бо я вдумуюсь у свідчення Твої.

100Став я мудрішим за старших, бо дотримуюся заповітів Твоїх.

101Від усякої стежки лукавої я стримував ноги мої, щоб берегти слово Твоє.