Читать «Альтернативна Еволюція» онлайн - страница 144

Дон Хуан правильно говорить, що діти забирають від нас нашу енергетику і наше вістря духа, і в цьому — краса. Якщо ми не зуміли здійснити прорив, то передаємо цю естафету дітям, у нас іншого шляху просто немає…

А зараз я запрошую до пісні кобзаря.

Співає Василь Литвин:

У царство Духа вогняного Дорога в сотні тисяч літ. До того царства осяйного Йшли в безмір безліч поколінь. Ішли палкі і серцем юні Повз зради, морок і зневаги, Безжально рвали серця струни І оберталися на камінь. Та путь тяжкий той подолає, Хто сам вогненним Духом стане. І море радості безкрає П'янким вогнем над світом стане!

О. Б.:

Дорогі друзі! Людина володіє такою силою, що її не поглине жоден колапс, якщо людина вирішує стати на шлях Свободи. І наше покоління має сформувати перший Ключ. Але після себе ми маємо залишити естафету і передати стрілу духу пошуку дітям.

Головне — зберігайте оптимізм, що б не трапилося з нами, з Землею, з Людством, зберігайте велику віру в безсмертя душі, духу, серця! Якщо ви будете зберігати таку віру, то здійсняться найсокровенніші наші мрії, тоді і Великому Вчителю і Його помічникам під силу буде нам допомогти…

Зустріч десята

Співає Василь Литвин:

Хто ти, Людино, що ти, Людино? Скільки віків, скільки замків! Духу і серця твого бригантина Рветься крізь марево кар і гріхів… Боги й пороги, вежі і межі — Все це було і донині ще є. Та в зореноснім, грізнім безмежжі Сонце твоє небувале встає! Не забудь, не забудь, що Людина — то Зоряний Птах, Не спини свій політ на покритих плодами полях. То лиш мить для спочинку, а далі — ізнову у путь! Лине пісня від Зір, пісню Вічної Матері чуть… Здрастуй, Людино, Сонця Дитино, Крила здійми у надзоряний дім. Ти не крижина, ти не билина, — Хмара з дощем, блискавиця і грім! Змучену Землю палко і ніжно В серце візьми і сльозою омий. Доки з тобою Мати-Вітчизна, Доти і вічний твій Шлях вогняний! Не забудь, не забудь, що Людина — то Зоряний Птах, Не спини свій політ на покритих плодами полях. То лиш мить для спочинку, а далі — ізнову у путь! Лине пісня від Зір, пісню Вічної Матері чуть… Пісню чуть…

Олесь Бердник:

Добрий вечір!

Сьогодні десята зустріч Школи Зоряних Першопрохідців.

Ми знаємо, що традиційна йога передбачає довгі десятиліття (а іноді й століття) практики, що тягнеться із інкарнації в інкарнацію. Зоряний сталкінг теж передбачає практику. Тільки ми живемо в такий період, коли спіраль еволюції закручується бурхливо, і новим ступенем потрібно оволодіти буквально на ходу. Ми знаходимося у Всесвіті катастрофічному, і для того, щоб нам опанувати XXI вік (а це буде вік неймовірних швидкостей на всіх планах — мислення, діяння, мистецтва, творчості), реакція кожної людини має зрости у багато разів. Для цього Людина повинна діяти ментально.

Сьогодні деякі наукові досягнення дають можливість нам відчути за якихось 10–20 хвилин, як може літати дух, як він може бачити Землю, планети, різні ситуації в динамічному вияві. Бо кожен із нас ще не може виділити своє енергетичне тіло для того, щоб відчути це. Наука ж може допомогти нам торкнутися цієї можливості, а потім, коли ментал запрацює, ми вже самостійно — і в сновидіннях, і наяву — будемо літати, будемо посилати свої думки на захист друзям в різних частинах світу. Ми будемо брати участь у просторовій роботі.