Читать «Довга ніч над Сунжею» онлайн - страница 5
Леонід Кононович
— Добра користь! — буркнув Мурат. — Такі збитки, що й подумати страшно!..
— Нуу… — невизначено протягнув я, випускаючи хмару диму.
Ми знову позамовкали.
– І чому ж ти вважаєш, ніби витік інформації йде з «Тартару»?
— О, — похопивсь я, — це ж частина моєї розповіді! В тому районі працювала служба контррозвідки Чечні, котра вже мала інформацію про діяльність резидента ФСК. Одного з офіцерів заставили в домовлену годину вийти на зв'язок з резидентом, після чого підпільну радіостанцію запеленгували. На допиті резидент заявив, що інформацію про транспорт ФСК отримала від Служби зовнішньої розвідки, а та неначебто здобула її зі своїх джерел в Україні.
— Що ти кажеш! — вигукнув Мурат.
Я безпорадно розвів руками.
– Інформація пішла з «Тартару», — помовчавши, сказав я. — Немає сумнівів: витік відбувається десь у нас.
Мурат замислено подивився у вікно.
— На жаль, все це правда, — нарешті сказав він. — Інформація — з наших джерел. Відділ безпеки провадить розслідування з цього приводу, але співставивши твоє повідомлення з нашими даними, сміливо можна сказати, що канал витоку відомий.
— Ну? — глянув я на нього.
— Про наш зв'язок з Джохаром знають одиниці. Ти, я, шеф відділу безпеки і ще двоє — поза підозрою. Зостаються ще люди з інформаційноаналітичного центру. МурМура виключаємо відразу, отже, зостається…
— … Хрест! — вигукнув я. — Але це неможливо!..
— Він знав усі паролі секретного банку даних. Що ж тут неможливого? Він був талановитим програмістом і міг розкодувати інформацію.
— Був? — поволі поспитавсь я, здогадуючись, про що ж мова.
Мурат сумно покивав головою.
— Тиждень тому його знайшли на околиці, — неохоче сазав він. — У сміттєвому баку. Мертвим, звичайно.
— Покаліченим? — поспитавсь я після паузи.
— Його насилу зуміли впізнати. Виколоті очі, відрізані вуха… одним словом, добре над ним попрацювали. Експерти встановили, що каліцтва нанесені до моменту смерті.— Мурат помовчав, дивлячись у вікно, й докинув: — Він був живий, коли його допитували, і навіть при повній свідомості.
Я посмоктав сигару й, відкинувшись у фотелі, понуро втупився у вікно. Сніг падав і падав. Було тихо, гарно і якось аж святково, — ну не вірилося, що тут можуть коїтися отакі несосвітенні речі!..
— Значить, вони пильнували за нами… І вийшли на нього, як на одну з найслабших ланок у системі «Тартару».
— Ну, — сказав шеф, — не таку вже й слабку… щоб витягнути інформацію, їм довелося різати його на шматки!
— От же ж покидьки, га! — сказав я з несмаком. — Адже ж існують цивілізовані способи розв'язати язика… скополамін хоча б! Ні, треба калічити!..
Мурат мовчки дістав зі скриньки сигару, акуратно відрізав кінчик срібними ножицями й запалив.
— Так чи йнак, — сказав він, — а витік пішов з «Тартару». Відділ безпеки займається цією справою, але в них і без того справ по горло: Кучма призначив у міністерства нових людей, і тепер на нас знову починають наїжджати спецслужби… Крім того, виникають проблеми з конкурентами, зокрема, з корпорацією «Термінатор», яка відмовляється з нами співпрацювати… Одне слово, з'ясувати їм пощастило таке: Хреста викрали люди, котрі працюють на росіян.