Читать «Зворотня сторона Демонології» онлайн - страница 36

Якось суботнього вечора шановний пан Аврелій пригощав мене своїм улюбленим коктейлем “Перлина Вавілону”, викладаючи в доступній формі суть своєї концепції скороприйдешнього Царства Божого.

- Розумієш, Делі, мені це уявляється, як прекрасне місто… - він замріяно пошкріб сиву потилицю, - ідеальне місто, адже туди потраплять лише достойні, тільки вибрані.

- Град Божий?

- Щось таке. Керуватимуть цим Градом святі мученики, їх правління буде мудрим, заснованим на любові і взаємослужінні.

Хильнувши “Перлини”, я знахабніла і дозволила собі заперечити:

- Пан Аврелій, та це ж клята утопія! Де ви таке бачили - правління, засноване на любові? Це ж все одно, що організувати Доку-Ментів у службу соціальної роботи на громадських засадах.

- Ну, це зовсім інша справа. Доку-Ментів у Граді Божому не буде.

- О! Мені починає подобатися ваш підхід до градотворення.

- Це буде зовсім нетакий Град. От Вічне Місто - це… Овва! Евріка! Оба-на!

- Що сталося?

- Я знаю, як назвати свою концепцію. “Два Гради!”

- Н-нє, знаєте, так можна лише таверну назвати. Чи не краще, “Аналіз політико-правових систем сучасності і перспективи демократичного розвитку урбанізованого суспільства”? Звучить?

Він змушений був погодитись, та знаю я їх, святих отців, прихильників заскорублого консерватизму. Та тут, несподівано, як виклик з податкової адміністрації, в ефірі виник неприємний сигнал телепечатки. Мене тіпнуло так, що “Перлина Вавилону” зробила карабум з моїх рук, ми з паном Аврелієм обоє швидко нахилились, щоб піймати склянку, та й стукнулися головами на півдорозі. Склянка розлетілася на сотню шматочків, я ж заревіла, як кажуть північні варвари, яко бєлуга, в результаті чого моє “Привіт, любий!” прозвучало як “Шляк би тя трафив, сволота!”. Гаел зреагував на свій чарівний манер.

- Сьогодні у тебе надзвичайно темпераментна інтонація. Чудово, якраз така ти мені й потрібна.

- Проблеми якісь? Так уже краще найняти професіонала, будучи особою імпульсивною, я ж іще не того когось тюкну з любові до мистецтва.

- Та у мене інша розвага запланована. Сьогодні ж Субота. - він якось особливо підкреслив це слово.

- Це, котра шостий день тижня?

- От уже ж, горе моє необізнане. Субота, Саббат, Шабаш. Ясно?

- Ясно, що справа темна. Аудієнція у Люцифера?

- Не тільки. Я ж кажу, розвага. Тобі сподобається.

- Диви, який знавець моїх уподобань. А як ні?