Читать «Кодло» онлайн - страница 69
Марина Соколян
– Та яке звернення?! - вибухнула я, - Це був чийсь ідіотський жарт!
– Ну добре, нехай так. А як тоді пояснити те тавро на передпліччі Дафни?
Влучно! Цього я пояснити не могла.
– Герда, ти знаєш, хто фізично здійснив викрадення?
– Ні, за інструкціями, які мені дав декан, я повинна була чекати у вітальні…
– А ти не могла б показати мені флакончик з-під снодійного? - Мені дуже хотілось, щоб Герда розгубилася, почала виправдовуватись, а потім зізналась, що вигадала це все…
Вона лише похмуро посміхнулась.
– Звісно. Ось він, - Герда витягла з кишені своєї безрозмірної кофти порожній флакончик, на якому було щось дрібно пописано латиною. Схоже, справді нітразепам. Вона знічено роззирнулась, - Ну от. Я мусила комусь розказати про це. Робіть з цією інформацією, що хочете, а я не бажаю залишатись тут більше ні дня. Хай їй чорт, цій Школі… Я домовилась з паном Флаерті - він ще сьогодні відвезе мене до Сент-Ендрюзу.
Герда піднялась і вийшла з кімнати, не озираючись, але й не поспішаючи; не знаю, в мене склалося таке враження, що вона до останнього моменту чекала, що ми її зупинимо. Ми мовчали. Мені, принаймні, нічого було сказати.
– Ти давно знав це? - глухо запитала я Тоні, коли двері за Гердою зачинились.
– Щойно дізнався. Ти ж не думаєш, що я міг би приховувати
– Я - ні… Але справа не в тому. Чому це вона саме тобі вирішила покаятись?
– Мабуть тому, що я - єзуїт… - По обличчю Тоні поволі, мов мед по стільниці, розтеклася лукава безрадісна усмішка, - Думаєш я не знаю… Ти ж мене так називаєш, коли думаєш, що я не чую?
Я відчула, як десь всередині дитячим м’ячиком підстрибнула легка прохолода страху. Значить, він чув… Що ще він знає?
– Справді. Сподіваюсь, це тебе не ображає? Я завжди поважала єзуїтів. На відміну від Лордів Конгрегації, які, можуть мати до тебе деякі претензії… Не страшно?
– Ні. Я,
– Це ти на що натякаєш?
– Та ні на що. Просто тенденція… Дафна, тепер Еван…
Я проігнорувала його завуальовану погрозу.
– Що, ти думаєш, вони зробили з Еваном?
– Здається мені, змусили розкаятись. Як, ти казала, називався той проект? "Repentance", себто, "каяття"?