Читать «Фройд би плакав» онлайн - страница 4
Ирена Карпа
– А я знаю? Може, й не можна тут курити
– Ну, тоді - звичайну цигарку - Керуючись незрозуміле якою логікою, Павел, чеський адвокат, котрий щойно втратив роботу й тепер їхав стопом із Праги до Рима, дістав свою звичайну цигарку і підкурив й у місті з легалізованим вживанням незвичайних цигарок. На щастя, дощ виявився коротким.
– Ходімо?
Охоронці біля воріт були зайняті пропусканням на територію кемпінгу легкового автомобіля. Однак, попри Марлине перелякане «Гелло», їх з Павелом таки зупинили:
– Пробачте, ви куди?
– Ми… я тут живу! - випалила Марла.
– А він?
– і він тут живе
– Гм… А чого він з речами? - (Як мінімум 70-літровий наплічник Павела мало чим скидався на міський рюкзачок).
– А я збирався місце поміняти! - блискавично бреханув адвокат.
– А перепустки є у вас?
– Аякже! - Марла тремтячими пальцями витягла з нагрудної кишені благенького папірця із нагло переправленою датою.
– А його перепустка де?
– Та тут же, - і Марла досягла з кишені ще одного папірця, на якому навіть не потрудилася виправити число.
– Ну добре. На добраніч!
О диво! Чи то була ніч, чи Марла надто інтенсивно махала перепустками, чи охоронець, як і всі в цьому місті, був просто накуреним і добрим, але
– Ну, ти - молоток! - похвалила Марла Павела, - роздуплився моментально Дивно, що я так протупила - зазвичай же брешу професійно. Але таке. Головне, що ми тут - вітаю! і ми щойно зекономили 20 євро, яких у мене, власне, і не було
– Ух ти! - тішився чеський екс-адвокат, переступаючи через стропи тентів, розбитих на галявині з максимальною щільністю, - я
Ніч і насправді видалася зоряною. Запихаючись у спальний мішок, Марла думала про те, що вже зовсім скоро, за якихось там п'ять днів, вона вже не бачитиме звичної Великої Ведмедиці, а натомість споглядатиме якийсь гам незнайомий Південний Хрест. Павел запропонував їй послухати добірку чеських і не зовсім гуртів На жаль, майже всі вони виявилися стовідсотковим лайном солодкоголосі віршики кшталту «for ever - together», пришоколаджені тягучим саксофоном Врешті-решт, якимось дивом Марла натрапила на Девща Бові, під якого собі мирно й закуняла Тієї ночі їй снилася їжа А Павелу секс Речі, безумовно, рівноцінні
2. Ebbelwoi на ім'я Х'ялмар.
Тепер, коли до прибуття потяга у Франкфурт зоставалося 6 хвилин, Марлина голова скидалась на порожню і веселу карабайку в якій щасливо дзеленчали всі ті дротяні хрестики, що ними вона закреслювала прожиті у Парижі дні. Рівно 23 чорних хрестики. Як у тюрмі. Пустопорожні шматки нестерпної легкості буття.
– Кундера сакс… - скривилася Марла - Але це вже й так усім відомо.
За 6 хвилин до зустрічі з коханим (якщо, звісно, його літак з Дубаї не запізнився і якщо коханий не спізнився на літак у Ду в Марлиній голові-карабайці теренділо ще багато чого. Починаючи від мідних труб Майлза Дейвіса, закінчуючи бавовняними віршами Тома Вейтса, злегка розквашеними Марлиними слізьми Довершували комплект десять пігулок від проносу, бо, як правильно співає той самий Том Вейтс, we sail tonight to Sihgapure . А це вже Азія.
