Читать «На каравелі "Улюбленець Нептуна"» онлайн - страница 19

— Доменіко, Хуан, що робити з цим негідником?

— На шибеницю його! Повісити! — гримнули грубі голоси.

— Ядро на шию — і за борт, — запропонував Доменіко.

Несподівано вперед вийшов товстун Луїс і, єхидно посміхаючись своїми маленькими позапливалими жиром очицями, наче боячись, щоб йому не стали на перешкоді, вигукнув:

— Ваша милість, він підняв руку не тільки на вас, а й на його високість герцога… За такі діла в Іспанії негіднику заливають пащеку розтопленим свинцем!..

— Молодець, Тюлень, непогано придумав! — похвалив капітан. — На його пащу й закуска.

Моряки голосно загукали, схвалюючи рішення капітана. Кілька чоловік схопили Педро і миттю прив’язали його до щогли. Волохатий здоровило в зеленій хустці став розводити вогонь над жаровнею.

Луїс, із невластивою йому моторністю, приніс кусень свинцю. Присівши навпочіпки й відхекуючись, став сокирою відрубувати дрібні шматочки від зливка й кидати їх на жаровню.

Прив’язаний до щогли Педро то проклинав товаришів, які піддали його таким страшним мукам, то ридав і благав помилування. Проте до прокльонів і благань Восьминога морякам було байдуже. Вони пильно стежили за тим, що робив, Луїс, а дехто навіть квапив конопатника.

Федя ніяк не міг собі уявити, що люди можуть бути такі жорстокі. Але чим він міг допомогти нещасному? Адже й сам він на кораблі бранець…

Усі чекали знаку капітана, коли раптом, розштовхуючи матросів, до Дієго підійшов згорблений старик із клинцюватою рідкою борідкою. Одягнений він був у темний довгий плащ. Лисину прикривав чорний берет. На тонкому недоброму обличчі різко виділявся вперед гачкуватий ніс. Це робило старого чимось схожим на хижого птаха. Особливо вражали його неприродно бліда шкіра й відсутність брів. У довгих вузлуватих пальцях старий тримав згорток пергаменту.

— Чого тобі, Гуго? — нехотя спитав капітан.

— Я склав ваш гороскоп, пане, — ламаною іспанською мовою сказав старий і, зиркнувши скоса на прив’язаного до щогли Педро, додав: — Дванадцять знаків зодіаку, двадцять два знаки каббали, ключ і ворота, чотири стихії, три начала, сім сфер вимагають сьогодні вибачити всі образи. Коли ж показання гороскопа не будуть виконані, вам загрожують страшні нещастя. Піклуючись про долю вашу, я вважав за потрібне попередити про це, — і астролог розгорнув перед зблідлим капітаном шмат пергаменту.

Тремтячими руками Дієго схопив пергамент і став уважно його розглядати.

— Іржавий якір мені в бік! — із жахом вигукнув капітан. — Я ледве не накликав біду на свою голову. Астролог вчасно попередив мене… Відпустіть Педро.

Матроси, переконавшись, що цікавого видовиська не буде, нехотя розбрелися по каравелі. Луїс, буркнувши собі під ніс: “Приніс сатана цього чорнокнижника!”, схопив відро і водою залив вогонь.

— Ваша високість, — звернувся капітан до Феді, — певно, гадає, що на цьому нікчемному кораблі годі знайти умов, гідних коронованої особи. Але беру на себе сміливість запевнити вас, герцог, що ви помиляєтесь. Я не належу до мужиків, хоч волею долі змушений перебувати в їхньому середовищі. — Він зневажливо кивнув у бік матросів. — Мої батьки ідальго. З дитинства я звик до розкошів і комфорту, здобув хорошу освіту. “Дитячі роки провів при королівському дворі і знаю правила гостинності. У своїй каюті я створив куточок, гідний будь-якого гранда Іспанії. Там не сором прийняти навіть короля. Прошу вас! Сподіваюся, моя присутність не стане вам у ваготу, — і капітан, скинувши капелюха, ґречним жестом запросив хлопчика до себе.