Читать «Замісць сонетів i октав» онлайн - страница 3

Шовіністичне

Беруть хліб, угіль, цукор і так, немов до чарки, приказують: — Ну хай же вам Бог посилає… та щоб ми ще не раз на вашій землі пироги їли. А ми, позиваючи сусіда за межу, одказуємо: — Дай, Боже, дай… Іноді так: небо ясне, а вода з стріх капле.

Антистрофа

Праві йдуть назад, але голову намагаються держати вперед. Ліві мчать уперед, але голову скрутили назад. Як не хваліть учення Христа, а все-таки й він на ослах їздив і приймав осанну.

Іспит

Тільки що почали ми землю любить, взяли заступа в руки, колоші закачали… — ради Бога, манжети надіньте, що-небудь їм скажіть: вони питають, чи єсть у нас культура! Якісь цибаті чужоземці покурювали крізь пенсне. А навколо злидні — як гудина, як гич! А навколо землі, столочена, руда… Тут ходив Сковорода.

Антистрофа

Найглибший, найвеличніший і разом з тим найпростіший зміст, укладений на двох-трьох нотах, — оце й є справжній гімн. Без конкурсів, без нагород напишіть ви сучасне "Христос Воскрес".

Порожнеча

Умиваюсь. Вода — мов металофони. Занавіска — вітер з прапорами! У дворі тополі і жінки. — Ну кажу ж вам: місто кругом оточено. — Ой світе мій!.. Зачинилось вікно. Ходить вода в глечику — віяло на стелі… — А це вчора робітники на заводах… (- - виразно чути канонаду). Буде дощ.

Антистрофа

Місто в мальованих плакатах: людина людину коле. Читаємо списки розстріляних і дивуємось, що на провінції погроми. Все можна виправдати високою метою — та тільки не порожнечу душі.

Кукіль

Стріляють серце, стріляють душу — нічого їм не жаль. …Сіло собі край вікна, засунуло пучечку і рота, маму визирає. А мати лежить посеред улиці з півхунтом хліба у руці… Над двадцятим віком кукіль та Парсифаль.

Антистрофа

Грати Скрябіна тюремним наглядачам — це ще не є революція. Орел, Тризубець, Серп і Молот… І кожне виступає як своє. Своє ж рушниця в нас убила. Своє на дні душі лежить. Хіба й собі поцілувать пантофлю Папи?