Читать «Кіберіада» онлайн - страница 597

Станіслав Лем

Почував себе досить зле. Ноги гуділи, мов порожні труби, у куприк шпигало від недавнього випадку. Годі вже тинятися. Попід мерехтливими вітринами я рушив до ескалатора з великими блакитними літерами ЕЙР ФРАНС. Це найкоротша дорога до готелю. Щоб не ризикувати, я тримавсь за поруччя, бо сталеві краї східців були вичовгані до блиску. На середині підйому я зауважив, що переді мною стоїть жінка з собачкою на руках. Здригнувся, підвів очі й побачив розпущене біляве волосся, таке саме… Повільно повертаючи голову, я наперед знав, хто стоїть за мною. Синювате в неоновому світлі обличчя в чорних окулярах здалося плоским. Майже грубо я протиснувся обіч блондинки вгору по ескалатору. Але просто так я не міг втекти. Зупинившись нагорі, я вдивлявсь у пасажирів, яких ескалатор викидав на майданчик. Блондинка, ковзнувши по мені поглядом, пішла далі. На руці тримала згорнуту шаль з торочками. Ці торочки я прийняв за собачий хвіст. Чоловік виявився огрядним і блідим. Нічого азіатського. Здогадливий на сходах, — згадав собі, — але щоб із запізненням на тиждень? Кепські мої справи, пора спати! По дорозі купив швепсу, запхнув пляшку в кишеню й полегшено глянув на годинник у холі. Номер уже вільний. Гарсон поніс речі попереду, в передпокої поставив меншу валізку на більшу і, отримавши п’ять франків, пішов. В готелі панувала приємна тиша, серед якої свист літака, що зайшов на посадку, видався недоречним. Добре, що я не забув про швепс, мені саме захотілося пити, але не було чим відкрити пляшку, тож я вийшов у коридор, де мав би стояти холодильник, а в ньому мав бути ключ. Мене вразили теплі барви доріжки і стін коридора, і я з повагою подумав про французьких майстрів інтер’єру. Знайшовши холодильник, я відкрив пляшку і вже повертався, коли з-за повороту вийшла Аннабель. У темній сукні, вища, ніж я її запам’ятав, але з тою ж стрічкою у волоссі і з тим же уважним поглядом темних очей; вона йшла назустріч, легко помахуючи перекинутою через плече торбинкою. Я знав і цю торбинку, але востаннє бачив її розпореною. Вона зупинилася навпроти прочинених дверей до мого номера.