Читать «Пригода опівночі. Однієї дощової осені» онлайн - страница 133

Поки він із запалом говорив усе це, Абакум мовчав і неуважно дивився у вікно. А дощ тихенько сіяв. Потім обидва трохи помовчали.

— Ви скінчили? — спитав Абакум.

— Якщо хочете, я можу ще раз поговорити з Кулою, — повторив лейтенант.

Абакум з досадою махнув рукою.

— Зайве, — сказав він. — Наші люди з кульської міліції дали правильну довідку.

На обличчі лейтенанта з'явився вираз подиву, змішаний з переляком.

— Не розумію, — вигукнув він. — Яка ж це правильна довідка, коли жінка тут? Адже ми на власні очі бачили її!

Абакум подивився на годинник. Було близько другої години дня.

— Лейтенанте Марков, — промовив він, — ви ще не обідали. На жаль, нічого не можу вам запропонувати. — Він усміхнувся. — Моя квартира холостяцька, бідна. В мене є тільки коньяк і кофе. Доведеться вам пообідати в якомусь ресторані. Поїжте як слід, бо ми, мабуть, працюватимемо допізна. Стежте за квартирою на вулиці Гурко. Підтримуйте зв'язок з допомогою того ж коду. А тепер… Смачного вам!

Коли лейтенант вийшов, Абакум розправив плечі і, весело усміхнувшись, налив собі чарку коньяку. Але не випив — пригубив. Потім підійшов до стола, взяв олівець і за звичкою склав своє заключне «рівняння» з відомого і невідомого в цій справі.

Ліляна Стамова

а) Одержала два тижні тому круговий залізничний квиток.

б) Сказала, що, подорожуючи, робитиме зупинки.

в) Відклала поїздку на два тижні. Чому? Щоб дочекатись «хорошої» погоди в листопаді.

г) Поїхала в Пловдив, її проводжали на вокзал. Сталося це за кілька годин до передачі таємної радіостанції. (Випадковість?)

д) Учора ввечері о двадцять третій тридцять приймала в радіоклубі ДТСО шифрограму таємної радіостанції.

е) Після двадцять третьої тридцять немає поїзда на Пловдив. Взагалі в цей час немає жодного поїзда.

Отже:

«Поїздка» в Пловдив вигадка, яка має заплутати контррозвідку і забезпечити алібі Ліляні Стамовій.

Отже: Ліляна Стамова тут.

Стоїменка Стамова

а) Сьогодні вранці о десятій годині була в квартирі дочки на вулиці Гурко.

б) Щоб прибути сьогодні вранці в Софію, вона виїхала нічним поїздом Відін — Софія.

в) Щоб сісти на нічний поїзд Відін — Софія, виїхала з Кули у Відін учора після полудня.

г) Але управління міліції твердить, що вона сьогодні виїхала з Кули автобусом, який відправляється о п'ятій годині сорок хвилин ранку.

д) Поїзд Відін — Софія відправився з станції Відін о тринадцятій тридцять чотири.

Отже:

Вона поїхала денним поїздом і приїде сьогодні о двадцять другій годині.

Отже:

Жінка, яка вийшла близько десятої години ранку з квартири на вулиці Гурко, не Стоїменка Стамова, хоч і схожа на неї.

Що Ліляна і Ніна, про яку йшла мова в шифрограмі таємного радіопередавача, одна і та ж особа, в цьому не було ніякого сумніву. Не підлягало сумніву і те припущення, що Ліляна-Ніна тут, що між «від'їздом» Ліляни та «прибуттям» її глухої матері з Кули є добре продуманий зв'язок.