Читать «Координати чудес» онлайн - страница 4

— Як на мене, то добре, — промовив Кармоді ну точнісінько таким самим тоном, як Наполеон, коли йому показали диспозицію Нея перед битвою під Ватерлоо.  — А як ми туди дістанемося?

— Прошу сюди, — запросив Кур’єр, завів Кармоді в комірчину у передпокої, а звідти крізь щілину — в часопросторовий континуум.

Ось як легко все відбулося. За кілька секунд суб’єктивного часу Кармоді та Кур’єр, подолавши значну віддаль, опинилися в Галактичному Центрі.

РОЗДІЛ 2

Мандрівка тривала недовго, не довше миті плюс мікросекунда в квадраті. На події була не багата, бо що значного може вміститись у таку тоненьку скибочку часу? Отже, після не вартого згадки переходу, Кармоді побачив навкруг себе широкі площі та дивовижні будівлі Галактичного Центру.

Він спокійно стояв і роздивлявся, час від часу вражено позираючи на три тьмяні карликові сонця, що кружляли над головою одне навколо одного. Бачив дерева, що бурмотіли невиразні погрози зеленоперій пташві на гілках. Зауважив ще інші речі, яких не міг назвати через брак земних аналогій.

— Ого, — нарешті спромігся він видобути з себе.

— Даруйте? — перепитав Кур’єр.

— Я сказав «ого», — уточнив Кармоді.

— А! Мені здалося, що ви сказали «ох».

— Ні, я сказав «ого».

— Тепер зрозуміло, — дещо роздратовано підсумував Кур’єр.  — Як вам наш Галактичний Центр?

— Справляє враження, — признався Кармоді.

— І мені так здається, — недбало кинув Кур’єр.  — Його й будували на те, щоб він справляв враження. Особисто я вважаю, що він не дуже відрізняється від будь-якого іншого Галактичного Центру. Архітектура, як бачите, така, як ви, мабуть, гадали, — неоциклопічна, типова адміністративна пишнота без натяку на естетику. Стиль, що має приголомшувати виборців.

— А ті пливучі сходи — то ж неабищо, — ввічливо заперечив Кармоді.

— Гра на публіку, — пояснював далі Кур’єр.

— А ті велетенські споруди…

— Так, архітектор досить вдало поєднав реверсивні криві із зникаючими точками переходів, — із знанням справи пояснив Кур’єр.  — А до того ж він використав часове викривлення граней, щоб викликати благоговіння. Досить мило, гадаю, як на перший погляд. Вам цікаво буде довідатися, що для тієї он групи будівель ідею запозичили на вашій планеті з виставки

«Дженерал Моторз». Її визнали видатним зразком примітивного квазімодернізму: химерність і розніженість — головні його достоїнства. А он ті спалахи перед Пливучим Мультихмарочосом — чисте галактичне барокко. Повна відсутність утилітарності.

Кармоді не міг охопити всю композицію одним поглядом. Коли він дивився на одну групу будівель, то інша, здавалося, змінювала свій вигляд. Він щосили закліпав очима, та на периферії зору будівлі й далі розпливались і змінювалися. («Периферійна трансмутація, — пояснив йому Кур’єр.  — Тих людей буквально ніщо не може спинити»).