Читать «Царський пояс» онлайн - страница 89

Родина зраділа. Повернутися додому, як виявилося, зовсім не складно. Мишко заплескав у долоні. Усі одночасно позадирали голови, а очима вперлися в насуплене небо.

Хлопчик напружено вдивлявся в темно-синю смужечку, що розділяла дві, схожі на вгодованих свиней, хмарини. Однак ті висіли спокійно і не збиралися розходитися. «Ну ж бо, ну ж бо, рухайтеся», – підганяв він подумки хмарини.

Налетів вітерець. Закрутив під ногами суху траву, заплітаючи у кіску. Мишко скрикнув – в око залетіла порошинка.

Хлопчик – кліп! кліп! З очей річечкою потекли сльози. І треба ж було, щоб саме цієї митті хмарини розійшлися. Чи блиснули між ними сонячні промені, того Мишко не бачив, бо виймав з ока ту кляту порошинку. Напевне, блиснули… Він швидко глянув угору – повітряні свині висіли над ним, як і до цього. Хлопчик скривився. Він мало не плакав. Усього на кілька секунд відвернув від хмарин увагу – і вся попередня робота зійшла нанівець.

Він подумки дав собі слово, що терпітиме, навіть коли в око залетить горобець. І справді – стояв твердо, як воїн на варті. Ось одна відгодована свинюка рушила, за нею пішла друга. Коли це: «Кахи, кахи». То кашляла мама. Знову все марно.

І так тривало без ліку. У Михайлика вже задубіли від стояння ноги. Він приліг на пожовклу траву, щоб набратися сил. Раптом в дитячу головку забігла думка. Він скрикнув:

– Лягайте! Усі лягайте! Так зручніше дивитися вгору.

Батьки радо погодилися. Вони теж втомилися пнутись до неба.

Минуло трохи часу. Білі хмари неохоче розійшлися. Між ними переможно спалахнуло небесне світило. Гойтасир спрямував на скіфську могилу потужні сонячні промені. Мишко встиг подумав: «Промені довгі та прямі. Схожі на електричні дроти». Та враз думка малого обірвалася. Якась сила підхопила його, тричі перевернула в повітрі й шалено пронесла сонячними дротами крізь двадцять п’ять століть.

2002 – 2004, 2016 – 2017 рр.

Київ, Криве Озеро

Примітки

1

Метаморфоза – перетворення однієї форми на іншу, видозміна чогось.

2

Чоловічі імена Євстахій та Остап близькі, характеризують сильну, врівноважену людину.

3

Сьогодні цей експонат зберігається в Києві, в Археологічному музеї, що входить у склад Національного науково-природничого музею НАН України (вул. Б. Хмельницького, 15).

4

Скіфи самі себе називали сколотами. Це греки їх назвали скіфами.

5

У давні часи існувала одна форма звертання, на «ти».

6

«Аз» церковнослов’янською мовою означає «я».

7

У значенні первісних людей.

8

Друга зустріч Мишка з цим панком описана у книжці «Залізна шапка Арпоксая».

9

Бог світла і сонця.