Читать «Тричі мені являлася любов» онлайн - страница 63

І не тільки. Франко повністю використав інформацію Чапельського. Він навіть не змінює звучання прізвища Шнейдер, а тільки в першому складі букву “е” змінює на “а”, тобто зробив зі Шнейдера Шнайдера. Ще дивніше, що саме навколо Шнайдера Франко розгортає цікаві колізії, цікаву сюжетну лінію, яка у великій мірі пояснює і поведінку, і становище, і характер героїні повісті Регіни. Шнайдер, обікравши родину Регіни, спричиняється до того, що сім'я колишнього його спільника розпадається. Регіна змушена йти жити до тітки, яка і вирішує, що виконає свій святий обов'язок перед богом і людьми, якщо вигідно видасть заміж свою племінницю. Отже, взявши це до уваги, напрошується сам по собі висновок, що “манускрипт”, який у вересні вислав або передав Франко Целіні, був інакшим, ніж відомий сьогодні твір Івана Франка. Лінію Регіна - Шнайдер Франко вплів після отримання листа від Івана Чапельського, а тому довелось трохи переінакшувати цілу повість, тим більше, що Франко особливо не поспішав, бо вже було відомо, що термін надсилання творів на конкурс перенесено на кінець грудня. Тому Франко у листопаді писав Драгоманову, що повість скоро буде переписана. Звичайно, що про це все можна було б довідатись і у самої Целіни у 1940 році, але що поробиш, - вона не читала того, що їй дав читати Франко. Жаль…

За відсутністю прямих доказів на сьогодні можна допустити, що минуле героїні повісті Регіни в багатьох моментах співпадає з минулим Целіни. Збіг цих моментів часами настільки разючий, що здається, ніби все решта, що писав Франко про неї, не є вигаданим, а дійсним.

Отже, слідуючи за Франком, Целіна не була родом з Дрогобича, ні з навколишніх сіл. Детальна перевірка архіву підтвердила це. Вона була з Перемишльської округи. Батько її, колись втративши маєток, поповнив дуже розповсюджену верству доробкевичів, який, зібравши певну суму грошей, вирішив вкласти її у “добре діло”. А що кращого діла за нафту і земний віск на той час не було, то й він піддався тій гарячці. Забрав жінку з дітьми і поїхав у “галицьку Каліфорнію”. Там він у пошуках нафти та срібла втратив усі гроші. Сім'я була приречена на загибель.

Целіну врятувала її тітка, львівська матрона, котра жила по вулиці Панській, 11. Зі слів Целіни відомо, що жила вона на другому поверсі в квартирі з балконом з боку вулиці Зеленої. Целіна Журовська навіть не збиралась приховувати, яке виховання вона отримала у тітки. Трохи по всього: трохи знань, трохи порядності, трохи лицемірства і повно чарівності. Все виховання зводилось до того, щоб вигідно вийти заміж. Тітка не шкодувала видатків на уроки музики, книжки. Майбутнє кожної порядної жінки в кишені чоловіка. Якщо чоловік матиме гроші і добру посаду, - то все буде добре. Звичайно, можна поставити до обранця ще й інші вимоги: щоб мав гарне прізвище і сам був гарний чи імпозантний. Цих настанов Целіна Зигмунтовська твердо дотримувалась протягом свого довгого життя.