Читать «Стрілянина» онлайн - страница 6

-Ти серйозно думаєш, що вона б мені сказала, куди вона збирається?

– Ти права, вибач, киць, – сказала Кіра і обійняла Сару.

Дівчата не лягали спати поки вона не прийшла, Каміла прийшла о 3 ночі і у неї з ноги йшла кров, вона старалась триматися непомітно, але Кіра підскочила з ліжка і включила світло.

-Де ти була?

-Відстань, всіх розбудиш, – сказала Каміла і почала перев'язувати собі ногу бинтом.

-Добре поговоримо завтра, – відповіла Кіра і дівчата лягли спати.

Весь тиждень вони ще займалися реалізацією плану, збирали дані і вже скоро збиралися на виконати завдання. Вони дальше вдавали вигляд, що звичайні діти в таборі. На відміну від інших, Каміла поводилася далі дивно, вона по ночах кудись ходила і приходила дуже пізно. Вони разу разів хотіли підглянути куди вона іде, але їм не вдавалося за нею простежити їм постійно хтось заважав, але цієї ночі Кіра вирішила все-таки, точно дізнатися куди вона ходить. У них появилась теорія, що вона може бути причетна до тієї організації.

Коли Каміла пішла, тоді Кіра пішла за нею стежити. І їх до довго не було, Сара почала переживати, де вони так довго. Вона блукала по таборі і намагалася почути якійсь звуки, але все було тихо вона шукала їх біля тридцяти хвилин і вже поверталася в кімнату. Раптом вона почула знайомі голоси і подумала, що це саме вони. З кожним кроком того як вона підходила, то чула все більше і більше звуків і впізнавала їх голоса. Це дійсно були вони і вона побачила дуже дивну картину. Каміла стояла з пістолетом в руках і прижимала його до її голови. Вони стояли біля стіни і вона прижимала її до стіни і щось говорила. Вона почула фразу: " Клянусь, я в'ю тебе". Вона почала рухатися і випадково зачепила палку. Каміла обернулася за звук, тим часом Кіра вибила з її руки пістолет і направила його на неї. Каміла побачила Сару і сказала:

-Це не то, що ти подумала.

-А що я по твоєму мала подумати, ти явно зійшла з розуму. Для чого ти приставила до неї пістолет, – говорила Сара з докором. А Кіра зразу опустила пістолет і збила її з ніг, вона стала відбиватися, але дівчата її зразу схопили, вони порвали кофту і зв'язали її.

Сара і Кіра відійшли в сторону і почали говорити:

-Чому вона приставила до тебе пістолет? – запитала Сара з подивом.

-Ти ж знаєш, що вона ненормальна.

-Так, але це не причина тебе вбивати.

-Вона ревнує тебе до мене.

-Ми вже давно не спілкуємось, тому це дивна поведінка з її сторони.

-Тоді я не знаю.

-То ходи запитаємо в неї, вона то точно повинна знати, чого вирішила тебе вбити, – сказала Сара і направилася до Каміли, але Кіра взяла її за руку і сказала.

-Ладно, я дещо бачила, але не знаю, що саме. Мені здається, що вона з кимось тут зустрічалася. Я думаю вона є подвійним агентом і працює на організацію.

-Але як вона ж з нами скільки років, коли вона могла вступити в банду?

-Скоріш за все її або завербували, або її послали до нас ще дитиною на шпіонаж. Недарма вона так набивалася з нами в цей табір. Ще вона не хотіла нам допомагати в нашому плані. Вона напевно вже всім здала все про наш план і вони явно готові до нашого приходу.