Читать «Професор Шумейко» онлайн - страница 47

А блондінкє 40 лєт,

П... рвана, ціцєк нєт!

Можна таке пережити вразливій Полі? Ні. Вона метикувала, як помститися за улюблену вчительку.

— Не дам списувати. Крапка.

Бійки в класі з цього приводу не було. Ніхто ніяк не зреагував. Через тиждень ні з того ні з сього хлопці запросили Полю і Ядзю покататися на човні. Травень місяць, будній день. У неділю — єдина на ті часи забава, розрада після виснажливого тижня. Щоб заробити якусь копійчину, мої односельці, окрім обов'язкової праці в колгоспі за трудодень, вдавалися до будь-якого додаткового заробітку: ночами плели мати, рибальські сітки, віники. Найбільшого клопоту, але й прибутку давав їм рідкісний «бізнес» — розведення в домашніх умовах шовковичних шовкопрядів. Задіяна була вся сім'я. Дорослі стежили за довгим шляхом (4 стадії), який проходив шовковичний шовкопряд, щоб буденне, з нашою допомогою, перетворити на істинно прекрасне і тим самим розкрити свої художні потенції. Мається на увазі творення шовкової нитки. Спочатку мачинка-черв'як їсть листя шовковиці (тут активно працюють діти), потім кілька діб спить, їсть — спить. Найвідповідальніший — останній період з 8-го по 10-й день. У ці дні для годівлі дають навіть гілки шовковиці, яка росте на кожному обійсті. Сама гусінь у цей час завбільшки із вказівний палець. Вона не просто їсть, а пожирає, здається, що вода шумить, так трощить шовковицю. Потім ніч при дню (7 діб) господарі стережуть і збирають кокони, що виділяють шовкову нитку. Треба не прогавити, щоб не перетворилася лялечка у метелик. Праця варта того, бо за неї пристойно платили і безкоштовно давали живий матеріал, тобто мачини, черв'яки, зародки.

Та несподівано з району приїхала комісія і заявила на зборах, що подібний промисел «по вредности» дорівнює самогоноварінню. У сусідки Горпини забрали відро черв'яків. «Бізнес», не розкрутившись, згас. Знову односельці змушені були сушити гриби і ягоди, які, Богу дякувати, залюбки купували кияни. Але це буде пізніше. Тоді ж для нас, малечі, шовкова нитка і механізм її творення — це ніби казка, що оживає. Іншої ми не знали. Творчу роботу шовковичного шовкопряда можна поставити в один ряд хіба що із працею бджіл. Отож наробишся, але дивись — ще й добре заробиш, тобто захочеться хоч у неділю відпочити.

Вода, ця річкова купіль, повертала сили. Хто мив і тер себе з усіх боків, хто полоскав шмаття, хто вудив. Молодь — на човнах і... співає. То це в неділю. Поліну з Ядзею запрошено до річки в п'ятницю, після уроків. Хіба відмовишся від таких запросин? Ось і річка, Вовча називається, човник вутлий і з діркою. Треба швидко гребти до другого берега, а там вичерпати воду і назад. Першою попливла Ядзя. Усе як треба — той берег і назад. Черга покататися Полі.