Читать «Прокрастинація» онлайн - страница 5

Емоційне коріння прокрастинації включає почуття, страхи, надії, спогади, мрії, сумніви й тиск, які ми переживаємо всередині. Однак багато прокрастинаторів не усвідомлюють усього, що відбувається всередині, адже використовують прокрастинацію для уникнення неприємних відчуттів. На тлі всієї своєї неорганізованості та відкладання справ на потім більшість прокрастинаторів бояться, що якусь важливу їхню рису оточення може не прийняти. Хай як боляче осуджувати себе за власну прокрастинацію, все ж самокритику інколи легше стерпіти, ніж відчуття вразливості та ризику, що виникають, коли ви стараєтеся з усіх сил, а тоді опиняєтеся на території власних страхів. Ми знаємо, що ця територія — місце неприємне, однак, коли ви уникаєте своїх почуттів, ви не перебуваєте в гармонії з собою — ви пробираєтеся через поле, де повно захованих емоційних мін, і остерігаєтеся моменту, коли потрапите в епіцентр наступного вибуху. Тому ми запрошуємо вас досліджувати цю територію разом із нами, подивитися страхові в очі — йдеться про страх невдачі, страх успіху, страх підконтрольності, а також страх близькості або сепарації. Ми віримо: коли ви знаєте, що відчуваєте, і розумієте, чому відчуваєте це, ви можете стати впевненішою і ціліснішою людиною, бути в гармонії з собою і мати змогу продовжувати подальшу діяльність без прокрастинації.

Іншим коренем прокрастинації є складні стосунки прокрастинатора з часом. У своїх відносинах із часом прокрастинатори часто «приймають бажане за дійсне» або вважають час супротивником, якого треба перемогти, перегнати або пережити. Таке ставлення до часу підливає ще більше оливи у вогонь прокрастинації. Якщо ваш «суб’єктивний час» суперечить «годинниковому часу», то вам складно дотримуватися дедлайнів, наполегливо працювати над досягненням мети чи передбачати, скільки часу потрібно для виконання певних справ. Крім того, ваше відчуття часу, мабуть, ускладнює стосунки з іншими людьми, чиє суб’єктивне сприйняття часу більше збігається із годинниковим часом. А коли ви конфліктуєте з іншими через час, у вас може виникати спокуса прокрастинувати дедалі більше.

Біологічне коріння прокрастинації поширюється на тіло, мозок і генетичну спадковість. До вашої прокрастинації долучається все. Нейронаука пережила певний прорив, коли було зроблено низку вражаючих відкриттів, які можуть допомогти вам переосмислити свою прокрастинацію. Те, що відбувається у нашому мозку, впливає на те, чого ми уникаємо, а те, чого ми уникаємо (або не уникаємо), впливає на структуру і роботу нашого мозку. Завдяки цій «нейропластичності» мозок постійно змінюється — а значить, наша біологічна схильність не може становити постійну перепону нашому прогресу.