Читать «Прокрастинація» онлайн - страница 169

Джейн Б. Бурка

Цикл взаємної фрустрації

Джеймі не виконує домашніх завдань, і я вже сита цим по горло. Що я тільки не пробувала, я вже просто у відчаї. Він руйнує власне життя! Він цього не бачить, але я ж бачу. Та він все одно мене не послухає.

Майк весь час обіцяє допомогти по дому, але ніколи не дотримує своїх обіцянок. Усе, що я прошу, він відкладає на потім — каже, що не готовий чи що зараз не час цим займатись. Або ж почне якусь справу і не доведе її до кінця, хтось інший в сім’ї мусить доробляти за ним. Як мене це дістало!

Моя помічниця, замість полегшувати моє життя, хіба що ускладнює його. Вона все робить в останню хвилину. Її робота безладна, і мені доводиться витрачати час, аби все впорядкувати. Я вже казав їй, що треба змінитися або щось із собою зробити, та це нічого не дало. Я цього не розумію.

Жити й працювати з прокрастинаторами складно: їхні хронічні спізнення, бездіяльність, недотримання обіцянок — це так виводить із себе і це важко зрозуміти, а надто коли ви — організована людина, яка відповідально ставиться до своїх обов’язків.

Це також засмучує, адже прокрастинатори часто не розуміють до кінця, що вони роблять чи чого не роблять, тож ви можете обманювати себе думкою, що ситуація насправді краща, ніж здається. Прокрастинатор або не хоче, або не може пояснити вам, що насправді відбувається. Тому у вас може виникнути відчуття, що вас обманули чи зрадили, а від цього у стосунках виникає напруга і конфлікт. Дуже легко потрапити у цикл фрустрації. Зазвичай усе починається з добрими намірами, та стосунки можуть швидко погіршуватись. Основна боротьба переважно зосереджується навколо однієї суттєвої проблеми: ви хочете, щоб прокрастинатор щось робив, а він цього не робить. Розглянемо детальніше, що відбувається.

Етап 1. Заохочення

Коли люди вперше бачать, що прокрастинатору складно щось зробити, вони зазвичай його заохочують: «Я знаю, що ти можеш це зробити»; «Коли ти почнеш, то побачиш, що не все так погано». Якщо ви не прокрастинатор, то знаєте, що потрібно скласти план і втілювати його в дію, пам’ятаючи про дедлайн. Ви знаєте, що маєте робити якісь кроки, аби розпочати, навіть якщо спершу це викликає у вас неприємні емоції, виходить недосконало або лякає. Тож коли прокрастинатор застрягає, вам може здаватися, що ви допоможете йому своїм чітким мисленням і заохоченням, і він врешті побачить логіку в ваших словах і зсунеться з місця.

На жаль, прокрастинатори зазвичай не вважають ваше заохочення підтримкою. Натомість вони можуть сприймати це як примус до початку дій або ж трактувати це як спробу взяти їх під контроль. Ви не можете бути впевнені в тому, що ваші хороші наміри сприймуть як щось добре. Це особливо стосується заохочень у вигляді нагадування прокрастинаторові про його розум, талант чи вміння. «Ти такий розумний. Звісно, ти прекрасно впораєшся з роботою». Глибоко в душі навіть найбільш талановитий прокрастинатор може відчувати себе неправильним, і такі твердження, хоч і висловлені з найкращими намірами, посилюють цю внутрішню невпевненість.