Читать «Пригоди в оргазмотроні» онлайн - страница 9

Райхові теорії про сексуальну пригніченість й обмеженість продовжували розвиватися і після його смерті; найбільше до цього доклалися філософ Герберт Маркузе, який виїхав із Німеччини майже тоді ж, коли це зробив і Райх, та Норман Мейлер. Його ідеї стали гаслом, що об’єднало нові покоління дисидентів, які вважали, що оргазм веде до політичної свободи, а його оргонна камера, якою б дурнуватою ця ідея не здавалася зараз, стала символом сексуальної революції. 1968 року Райхові слогани виводили студенти-революціонери на стінах Сорбонни, а в Берліні примірниками Райхової книги «Масова психологія фашизму» жбурляли в поліцію.

Усе ж ще навіть за життя Райх вважав, що сексуальна революція звернула не туди. Справді, його ідеали, здавалося, сіли на мілину саме в десятиліття вільної любові, яке асимілювало та всмоктувало еротичну лібералізацію в те, що історик та психоаналітик Ілай Зарецький називав «сексуалізованим світом масового споживання» (секс, виявилося, можна використовувати як інструмент політичного контролю). Райх пропагував експресивне бачення людського «я», але, беручи до уваги гедоністичну надмірність тієї епохи, його сексуалізовані переконання про людське тіло швидко деградували до форми примітивного нарцисизму, а відтак секс та радикальна політична діяльність розійшлися шляхами.

Можна вважати, що пам’ять про його ім’я є свідченням Райхової популярності минулих літ, бо так багато його колег було забуто. Але сьогодення пам’ятає Райха більше за його божевільний винахід, аніж за сексуальний радикалізм, який та камера несла. Споглядаючи історію приходу сексуальної революції з Європи до Америки в контексті історії Райха, його оточення та баталій, що розгорталися навколо його камери, ми можемо прочитати таку версію цієї історії, що суперечить загальноприйнятій. Ексцентричний прилад Райха можна розглядати як призму, крізь яку варто дивитися на конфлікти та розбіжності в поглядах тієї епохи. Чому ціле покоління людей шукало, як покласти край обмеженням та рестрикціям їхнього сексуального життя, закриваючи себе в якійсь шафі? І чому інші так цього боялися? Що про іронічність сексуальної революції нам каже те, що її символом лібералізації була камера?