Читать «Пригоди в оргазмотроні» онлайн - страница 61

* * *

Райх стверджував, що спочатку не розголошував про відкриття лікувальних властивостей оргазму, позаяк вважав, що світ психоаналізу ще не був готовим до його теорії. «Істинна мета терапії, — пригадував він, — а саме повернення пацієнтові здатності відчувати оргазм, не згадувалася в обговореннях семінару в перші роки його проведення. Я інстинктивно уникав цієї теми». Насправді Райх випустив свою теорію у світ доволі рано — у листопаді 1923 року на зустрічі Віденського товариства психоаналітиків, де ту прийняли доволі прохолодно:

«Під час мого виступу мені щораз більше ставало зрозуміло, що атмосфера поступово холоднішає. Мені завжди вдавалося бути хорошим оратором, і моя аудиторія завжди слухала мене уважно. Коли я закінчив, у кімнаті панувала крижана тиша. Пауза завершилася, й почалася дискусія. Моє переконання в тому, що розлад статевого життя був, здавалось, найбільш знаковим симптомом неврозу, було помилковим… Двоє аналітиків різко ствердили, що можуть назвати мені будь-яке число жінок, які, попри те, що лікуються в них, ведуть абсолютно здоровий спосіб статевого життя. Видалось мені, що участь в обговоренні вони брали куди жвавішу, аніж їх науковий досвід дозволяв цього очікувати».

Єдиним представником старшого покоління, який у тій ситуації (хоч і не привселюдно) підтримав його, був його шеф з Амбулаторії, Едуард Хітчманн, який, як згадував Райх, після виступу сказав йому: «Ти поцілив у яблучко!». Райх просував свої ідеї саме під керівництвом Хітчманна. Хітчманн, експерт з лікування фригідності та імпотенції, славився тим, що лікував від сексуальних розладів із виваженою практичністю; коли аналітик Фріц Перлз, який згодом, коли Райх лікуватиме його вже від імпотенції, знову звернеться до психоаналізу, вперше ліг на кушетку Хітчманна і розказав про тривоги, що стосувалися його чоловічого єства, Хітчманн сказав йому: «Що ж, витягай свій пеніс. Погляньмо на цю штуковину». Як стверджується в «Протоколі Віденського товариства психоаналітиків», Хітчманн «завжди вигороджував доцільність пошуку “органічних факторів” на загальному тлі неврозу», що, як Райхові здавалося, власне і було тим, що він відкрив у оргазмі.