Читать «Пригоди в оргазмотроні» онлайн - страница 44

Крістофер Тернер

На семінарі з сексології, незадовго до того, як вони почали зустрічатися, Райх доповідав із 13-сторінковою роботою про оргазм «Злягання та стать». Тоді тема, що захопить його в інтелектуальний полон, який триватиме до кінця його днів, піднялася вперше; але він усе ще не провів нитку зв’язку між поняттями лібідо та оргазму з політикою. Райх шукав відповіді на запитання, задане одним із сексологів його сучасності: чому в чоловіків та жінок під час статевого акту так часто не збігаються кульмінаційні моменти? «Такої проблеми не існувало б, якби чоловіки змогли викорінити в собі страх кастрації й разом із жінками не блокували взаємні збіги своїх імпульсів чуттєвості та ніжності», — вихвалявся Райх, натякаючи на свою, наново здобуту з Енні Пінк, сексуальну впевненість.

Якось Райх та Пінк, Феніхель та Берта Борнштейн, тодішня пасія Феніхеля, — усі разом вибрались на велосипедні вихідні до Вахау, красивої місцевості вздовж долини Дунаю. Повернувшись до Відня, знову ж таки через недовірливу власницю свого помешкання, Райхові доведеться, аби їхній роман не згасав, ночами тишком пробиратися до квартири Пінк. Такі приховані зв’язки протривали лиш декілька тижнів, перш ніж мачуха Пінк застала їх разом у ліжку. Спочатку Пінк не збиралася виходити заміж — таке ставалося лиш у Райхових фантазіях, — що робило її, як стверджував Райх «сексуальною бунтаркою сучасності» в очах її батька. Але Альфред Пінк вистежив Райха і вимагав, щоб Райх зробив із його доньки доброчесну жінку. Те, про що Райх у своїх мемуарах згадує як «Мій ранній шлюб не по своїй волі», відбулося 17 березня 1922 року й обійшлося без фанфар. Було лише два свідки — Едіта Баксбаум та Отто Феніхель. Енні Пінк було 19, Райхові — 24.

Райх та Енні разом переїхали до маленької квартирки, і того літа Райх закінчив Віденський університет (ветеранам війни за їхню службу передбачалася компенсація у вигляді можливості завершити шестирічну програму навчання за чотири роки). Пінк, яку до цього заохотив Райх, лиш розпочала навчання на медичному факультеті. Райх уже три роки практикував психоаналіз, і послуги його були такими затребуваними, що йому довелося вирубувати вікно поміж сеансами, аби піти і забрати диплом. Усі інші студенти прийшли з такої нагоди в сюртуках; Райх заявився в недоукомплектованому образі — у легкому літньому костюмі. Він не полюбляв усілякі церемонії, і те, що ніхто не прийшов його привітати, теж було йому байдуже. «Лише хороші побажання моєї мами, — писав він, — змогли б ощасливити мене того дня».

* * *

Згодом Садґер щиро зненавидить Райха, вочевидь, заздрячи стрімкому розвитку стосунків того з Фрейдом, який щораз більше захоплювався своїм молодим учнем. Садґер, скоріш за все, не схвалював того, що Райх спав із колишньою пацієнткою. Пізніше Райх висуне Садґеру зустрічні звинувачення в мастурбації своїм же пацієнтам під час сеансів. Райх умовив того лікувати Лію Лазкі безкоштовно. Коли Лазкі сказала Садґеру, що єдиним засобом контрацепції, яким вони зі Сваровскі користувались, було «вчасно витягти», той скористався принагідною можливістю, як заявляв Райх, вставити їй діафрагму прямісінько на аналітичній кушетці. «Він вів себе, як хворий, — Лазкі згадувала про Садґера. — Коли я сказала йому, що практикувала coitus interruptus, той сказав, що це призвело до «органоневрозу», і відмовлявся лікувати мене, допоки я не закину цього. Він сказав, що навчить мене, як користуватися діафрагмою». Лазкі додала, підтверджуючи Садґерове ставлення до Райха: «Садґер жахливо ревнував й заздрив Райхові, який тепер покинув його і став улюбленцем Фрейда. Я помітила, що коли під час сеансу в мене не було особливого бажання розпинатися в одкровеннях Садґеру, мені було достатньо просто згадати ім’я Райха, і він (Садґер) одразу ж вибухав тирадами й біснувався, а моя година в його кабінеті спливала непомітно».