Читать «Пригоди в оргазмотроні» онлайн - страница 2

Крістофер Тернер

Райх розумів революцію, зокрема сексуальну, як поступовий процес, який вимагає часу і зусиль. Він стверджував, що жодна соціальна революція неможлива без революції сексуальної. Як лівий теоретик, Райх вважав, що революції творить народ, а не політичні еліти. Але тут-таки він помітив і парадокс: якщо еліти мають засоби для того, аби піклуватися про своє здоров’я, зокрема сексуальне, відвідуючи дорогих лікарів та психоаналітиків, пролетаріат позбавлений цих привілеїв, що унеможливлює революційні перетворення в суспільстві. Отже, задля реалізації сексуальної революції 1931 року Райх із колегами-психоаналітиками заснував Німецьке товариство сексуальної політики пролетаріату, активісти якого організували в Берліні соціальний рух секс-пол (за назвою самої організації), який працював у кількох напрямках: підвищення освіченості населення в питаннях сексуального здоров’я та гігієни робочих місць, агітації за заборону законів проти абортів, розлучення та гомосексуальності, а також за заборону покарання для злочинців із психологічними проблемами та впровадження для них особливої системи лікування тощо. У своїх дискусіях активісти ставили під сумнів і необхідність шлюбу. Самі ж психоаналітичні сеанси, які суттєво виходили за межі традиційного психоаналізу, було сфокусовано на розкріпаченні тіла, подоланні сексуальної репресії як наслідку виховання в традиціоналістському, патріархальному суспільстві. Райх вважав, що фашизм не треба пов’язувати із окремою історичною постаттю лідера чи вождя. Навпаки, фашизм формується знизу, в масах, чиї первинні біологічні потреби та гідність довгий час пригнічували та експлуатували авторитарні інститути всередині суспільств, де формується така особистість, яка потребує лідера чи вождя.

Оргонний акумулятор

Наприкінці 1930-х, рятуючись від європейського фашизму напередодні Другої світової війни, Райх емігрує до Сполучених Штатів Америки. Там, на основі лабораторних досліджень, які він зробив в Осло, Райх конструює оргонний акумулятор, свій другий екстраординарний проект. На той час Райх уже відмовився від психоаналізу і від лівих ідей часів своєї юності й сконцентрувався на організації наукового інституту з вивчення біоенергії, або енергії життя, яку, твердив Райх, він відкрив і навіть побачив за допомогою мікроскопів під час своїх експериментів.

З одного боку, у його радикальних проектах можна помітити чітку послідовність, з іншого, між ними — неподоланний розрив. Як і раніше, Райх стверджував, що вільна циркуляція енергії життя або сексуальної енергії, яку Фрейд колись назвав лібідо, уможливлює «справжній оргазм» або абсолютне, екзальтичне вивільнення тілесного напруження протягом сексуального акту. Але якщо в безкоштовних вуличних клініках Берліна Райх навчав робітників та бідних пацієнтів особливих практик розслабляти м’язи, які, вважав він, уможливлюють циркуляцію та вивільнення сексуальної енергії, в Америці науковець вирішує перетворитись на прибуткового терапевта і намагається запатентувати та продавати свій акумулятор, змодельований за зразком клітки Фарадея. За твердженням Райха, контролюючи електромагнітне поле організму, апарат не лише може покращити практики оргазму, а й здатний вилікувати нежить і… рак. Під тиском обставин наприкінці життя у Райха розвинулися симптоми, які інтерпретували по-різному: від ознак божевілля до нервових розладів. Останнє, зрозуміло, також вплинуло на сприйняття робіт Райха як псевдонаукових, хоча жоден із його експериментів ніколи не було повторено і науково спростовано.