Читать «Правильник УПЦКП» онлайн - страница 177
Автор неизвестен
Слава…
Псалом 68
Спаси мене, Боже, бо води дійшли до душі моєї. Я загруз у глибокім болоті, і нема на чому стати. Зійшов я у глибину моря, і хвилі його заливають мене. Я знемігся від благань, і гортань моя зашерхла. Втомилися очі мої від очікування Бога мого. Бо тих, що ненавидять мене без вини, більше, ніж волосся на голові моїй. Вороги мої, що переслідують мене даремно, зміцніли, і чого я не відбирав, того вимагають від мене. Боже, Ти знаєш, як тяжко мені, і гріхи мої не втаєні від Тебе. Нехай не осоромляться через мене ті, що надіються на Тебе, Господи, Боже Сил. Нехай не осоромляться через мене ті, що шукають Тебе, Боже. Бо ради Тебе терплю я зневагу, і сором покриває лице моє. Я став чужим для братів моїх і стороннім для синів матері моєї. Бо ревність до дому Твого з’їдає мене, і зневага тих, що Тебе зневажають, впала на мене. Коли я плакав і постом смиряв душу мою, то й тим докоряють мене. Замість одежі я обгортав себе веретищем – і тим став посміховиськом для них. Про мене говорять ті, що сидять біля воріт, про мене співають ті, що п’ють вино. А я з молитвою моєю до Тебе, Господи, в час, угодний Тобі, Боже. З великої милости Твоєї, почуй мене в істині спасіння Твого. Виведи мене з болота, щоб не потонув я, спаси мене від ненависників моїх і від глибокої води. Нехай не затопить мене буря повені, нехай не потону я в глибині. Вислухай мене, Господи, бо велика милість Твоя, заради великих щедрот Твоїх зглянься на мене. Не відверни лиця Твого, бо я сумую, скоро почуй мене. Поглянь на душу мою і спаси її, від ворогів моїх спаси мене. Ти знаєш приниження моє, ганьбу мою і сором мій. Вороги мої всі перед Тобою. Наруга сокрушила душу мою, і страждання. Я знеміг. Я очікував, що хтось буде співчувати мені, і не було, очікував, хто б заспокоїв мене, і не знайшлося. І дали в їжу мені жовч і у спрагу мою напоїли мене оцтом. Нехай буде трапеза їхня тенетами їм, і мирна вечеря – пасткою. Нехай потемніють очі їхні, щоб не бачили, і спини їхні назавжди зігни. Вилий на них гнів Твій, і полум’я його нехай обійме їх. Нехай житло їхнє стане пустим, і в наметах їхніх нехай не залишиться нікого живого. Бо кого покарав Ти, над тим вони ще й знущаються. І тому, кого поранив Ти, вони ще збільшують страждання. Збери докупи всі беззаконня їхні, і нехай не увійдуть вони в правду Твою. Нехай буде викреслено їх із книг живих, і між праведними нехай не напишуться. А я бідний і страждаю, поміч Твоя, Боже, нехай визволить мене. Я буду славити в піснях ім’я Бога мого, буду прославляти Його хвалою. І це буде більш приємне Господу, ніж жертви волів і телят з рогами і копитами. Побачать це принижені і звеселяться. І оживуть серця ваші, ви, що шукаєте Господа. Бо почув Господь убогих Своїх і не забув в’язнів Своїх. Нехай хвалять Його небо і земля, море і все, що живе в них. Бо спасе Господь Сион, і збудує міста Іуди для людей Своїх, і поселяться там, і будуть нащадками Його. І нащадки рабів Його утвердяться в ньому, і ті, що люблять ім’я Його, будуть жити в ньому.