Читать «Правда про справу Гаррі Квеберта» онлайн - страница 268
Жоель Діккер
— Скажіть, ви вмикали музику і били її, скільки влізе, так?
Він знову підняв рушницю.
— Я ніколи не підняв на неї руки! Її ніколи ніхто не бив! Ви мерзотник, Ґольдмане! Я найму адвоката, я вас до суду потягну!
— До суду? То чому ж досі не потягли? Чому ви ще не в суді? Може, вам не хочеться, щоб копирсалися у вашому минулому? Що сталося в Алабамі?
Він плюнув у мій бік.
— Такі, як ви, Ґольдмане, цього не зрозуміють!
— Що сталося поміж вами та Гаррі Квебертом у мотелі «Морський берег»? Що ви приховуєте від нас?
Тут і Тревіс заходився репетувати, погрожуючи Ґегаловудові поскаржитися начальству, і нам довелося забратися.
Дорогою до Конкорда ми довго мовчали. Нарешті Ґегаловуд сказав:
— Що ми проґавили, письменнику? Що було на видноті, а ми не побачили?
— Тепер ми знаємо, що Гаррі довідався щось про Нолину матір, але не сказав мені.
— І можна припустити, що отець Келлерґан знає, що Гаррі це знає. Але що ж він знає, хай йому всячина!
— А вам не здається, сержанте, що отець Келлерґан теж може бути причетний до цієї справи?
*
Газети потішалися:
Я не міг повернутися до Нью-Йорка, не з’ясувавши цієї справи, тому замкнувся у своєму номері готелю «Ріджентс» у Конкорді. Свої координати повідомив лише Денізі, щоб вона сповіщала мене про події в Нью-Йорку та новини, що стосуються привида матері Ноли Келлерґан.
Того вечора Ґегаловуд запросив мене до себе додому. Обидві його доньки брали активну участь у передвиборчій кампанії Обами і розважали нас за вечерею. Вони дали мені наліпки на авто. Потім я у кухні допомагав мити Гелені посуд, і вона сказала, що в мене нездоровий вигляд.
— Не розумію, як таке сталося, — пояснив я. — Як я міг так влипнути?
— Мабуть, була якась поважна причина, Маркусе. Знаєте, Перрі дуже у вас вірить. Він каже, ви людина виняткова. Я його вже понад тридцять років знаю, він ні про кого таке не казав. Певна, що ви нічого не робили цап-лап і всьому цьому є якесь розумне пояснення.