Читать «Портрет Доріана Ґрея (збірник)» онлайн - страница 242

46

Мовиться про смерть Джульєтти, головної героїні трагедії В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта».

47

Йдеться про Офелію (Шекспірова трагедія «Гамлет»).

48

Дездемона з Шекспірової трагедії «Отелло».

49

Верона – місто в Італії, в якому відбувається дія трагедії «Ромео і Джульєтта».

50

Леді Капулетті – мати Джульєтти з трагедії «Ромео і Джульєтта».

51

Джордано Бруно (1548–1600) – італійський мислитель.

52

Ахілл – у грецькій міфології син фессалійського царя Пелея і морської богині Фетіди, мужній і вродливий юнак.

53

Месаліна – дружина римського імператора Клавдія (І ст. до н. е.), знана через свою жорстокість і розбещеність.

54

Орландо – персонаж з комедії В. Шекспіра «Як вам це сподобається».

55

Танагрська статуетка – йдеться про статуетки IV–III ст. до н. е. з випаленої глини (теракоту), віднайдені біля грецького міста Танагра.

56

Міранда – вродлива шляхетна дівчина, персонаж із п’єси В. Шекспіра «Буря».

57

Цитати з «Ромео і Джульетта» в перекладі Ірини Стешенко.

58

Порція, Беатріче, Корделія – персонажі з п’єс В. Шекспіра – відповідно – «Венеціанський купець», «Багато галасу з нічого» та «Король Лір».

59

Ковент-Ґарден – найбільший у Лондоні овочевий і фруктовий ринок.

60

Севрська порцеляна – порцеляна, що виробляється з кінця XVIII ст. у місті Севр під Парижем і славиться своєю філігранністю та витонченістю.

61

Патті Аделіна (1843–1919) – італійська (переважно оперна) співачка.

62

Трагедія джекобіанських часів – часів правління англійського короля Джеймса І (1566–1625); Джекоб і Джеймс – англізовані варіанти того самого біблійного імені, що у нас стало Яковом. До найвідоміших драматургів того періоду належать Джон Вебстер, Джон Форд, Сіріл Тернер.

63

Брабанціо – персонаж із Шекспірової трагедії «Отелло», батько Дездемони.

64

Ґотьє Теофіль (1811 – 72) – французький письменник-романтик.

65

Втіху в мистецтві (фр.).

66

Марло – місто на Темзі неподалік від Лондона.

67

Паріс – у грецькій міфології вродливий юнак, син троянського царя Пріама.

68

Адріанове судно – Адріан (76 – 138) – римський імператор, улюбленцем якого був грецький красень-юнак Антіной.

69

Монтень Мішель де (1533 – 92) – французький філософ.

70

Вінкельман Йоган Йоахім (1717 – 68) – німецький історик античності, естетик-класицист.

71

Скриня-касоне – італійська скриня великих розмірів з віком на петлях, часто розмальована або оздоблена різьбленням.

72

Голборн – містечко на західній околиці Лондона.

73

Мова йде про роман французького письменника Ж.-К. Гюїсманса (1848–1907) «Навпаки».

74

Французька школа символістів – літературна течія другої половини XIX ст. (П. Верлен, А. Рембо, С. Малларме та ін.), яка прагнула відображати навколишній світ через символіку художніх образів.

75

Данте Аліґ’єрі (1265–1321) – італійський поет, автор «Божественної комедії» та ліричних поезій, що започаткували гуманістичне письменство доби Відродження.

76

Пел-Мел – вулиця в Лондоні, на якій була зосереджена більшість аристократичних клубів.

77

«Сатирикон» (точніше – «Сатури») – твір, приписуваний римському письменникові Петронію (І ст. н. е.), організаторові видовищ при дворі імператора Нерона (37–68 н. е.). Історик Тацит називає Петронія «arbiter elegantiaе», тобто суддею в питаннях смаку, такту тощо.