Читать «Помста Перса Дарія, або Скіфо-перська війна» онлайн - страница 3

Гуркотливий голос затих. З усіх кутків линули збуджені голоси:

— Дарію, ти переможеш! Дарію, ти повернеш на батьківщину святині! Справедливість торжествуватиме в світі!

— Веди нас, царю! Ми готові помститися молокоїдам!

— Перси з мідійцями — один народ. Образа мідійців є водночас образою персів.

Найуважніші помітили, як тінь легким крилом торкнулася твердого обличчя великого. А саме, коли линули ображені голоси:

— Скіф гордий. Їхні царі гидують нами.

— Не родичаються, не віддають своїх дочок, не дають згоди на шлюб з нами.

Тільки наближені знали: Дарій бажав поєднатися шлюбом із дочкою скіфського царя Іданфірса. Тоді посли вернулися ні з чим. Чи не затаєна образа затьмарила розум Дарія? Чи не бажання помсти заволоділо його єством?

Збуджені й ображені голоси покрив бас головного скарбника. Пузатий мідієць зі старанно вибіленим лицем і наведеними чорною фарбою бровами моторно викотився наперед. Торохтів:

— Коли йдеш полювати на лисицю, то бери зброю на лева. Так радять молодим мисливцям старі, бувалі. Перемогти Скіфа не просто. То природжений воїн. Розказують, що його діти з п’яти років беруть участь у грабіжницьких походах. Отже, військо Дарія повинне бути велике і числом воїнів і зброєю. Панове, закликаю вас: сумлінно віднесіться до розпорядження царя царів щодо наповнення царської скарбниці. Не переживайте: витрати повернуться до вас рікою.

Сатрапи схилили голови й мовчки вивчали лілії, виткані на каптанах.

— Правда, нам вкрай потрібні кошти, — підтвердив Дарій. — Я маю на меті завершити консолідацію північних земель. Задля швидкої перемоги моє військо повинна переважати числом людей, коней, гужового і водного транспорту тих, на яких піду. Скіф — ворог, який заважає здійсненню моїх грандіозних планів. Такого ворога я повинен змусити визнати мене, царя Дарія, своїм повелителем.

Цар царів передихнув. Набравши в груди повітря, на нижчій ноті закликав:

— Я просив вас, хоробрі і мудрі товариші, зібратися, щоб разом обміркувати важливі справи. Прошу до слова.

Виступи — напористий скарбника і вкрадливий Дарія, зародили в головах «хоробрих і мудрих товаришів» рій насторожених думок. Обізвався цар, що прибув із віддаленої провінції. Він смикав кудлату бороду, коли розказував: