абсолютно несуттєводе тебезастане кінець світуі з кимраптово згасне світлозникне зв’язокна півслові обірветься розмоварозсиплеться недописана формулапальці не виплутаютьсяіз зацілованого волоссябомба віруспадіння метеоританашестя інопланетян потопнесуттєвонайцікавішезазвичайпочинається після тогояк все нарештіначебто скінчилося
вибух 1
напівсонна в чужій країнів якомусь ще майже совдепівському універсаміз нестандартного горнятка п'єш кавув оточенніприбиральниць пияків та заробітчан —тьмяних відблисків чужих екзистенційдень щойно починаєтьсяале кава така паскуднащо цілком віришу залишений на кріслі біля сусіднього столикапакет з вибухівкою
нитка 2 Ар(ахни)
чи була красунею – невідомоякі мала очі вії волосся шию грудичи була високою і довгоногоючи мініатюрною і витонченоюне дізнатися вже ніколиалесудячи з того щоне вразила у самісіньке серцежодного бога чи сатиращо ніхто заради неїне перетворювався на бика орла золотий дощніхто не гнався за нею до знемогизеленими лукамита крутими схиламимабуть що ніа може й була нею – красунеюале не ніжилася у затінку та прохолодіне прогулювалася лісами та галявинамине плавала в озерах та річкахне мала на ці всі дурниціні часу ні бажанняне бачилав них ні втіхи ні сенсучи була розумною —хтознамабутьсудячи з усьогоавжежтільки й відомо що якоїсь митівтратила відчуття реальностіпустилася берегавирішила стрибнути вище головизабагла змінити усталений хід подійвідчула за плечима крилане послухала ні маму ні татаані рідних та близькихзневажила трагічний досвід іншихне захотіла вчитися на чужих помилкахне хотіла нікого й нічогоокрім абсолютної самоідентифікаціїколи мені бракне жаги до життяя згадую її – меонійку арахну
