Читать «П"ять життів доктора Гундлаха» онлайн - страница 59

Вольфганг Шрайєр

— Ні, такого не можна допустити! Електростанція повинна бути закінчена, так само як і порт… Якщо ви згорнете роботи, за вашим прикладом можуть піти й інші, ланцюгова реакція, й саме тоді, коли нам так потрібна допомога, особливо з-за океану, — Махано говорив розважливо, намагався детально все пояснити, не був таким різким, як учора в домі священика. Гундлах відчував, що тут говорить заклопотана, зацькована людина, приголомшена останніми політичними подіями в країні. Мабуть, на нього вже посипались докори його правих поплічників, що ліберальна млявість сприяла вчорашнім заворушенням, а тепер в газетах з'явилися численні статті з великими, досить неприємними заголовками, де уряд звинувачують у тому, що він влаштував криваву розправу.

Все йшло добре, Гундлах навіть не сподівався, що його так приймуть. Усунений від виконання обов'язків, він тепер отримував справжнє задоволення від того, як блискуче грає роль одного з керівників Рейнського концерну. Все це було втіхою для нього, полегшувало його падіння. На якусь мить йому здалося, що обидва вони, він і полковник, зараз немов артисти в театрі, двоє невдах, які втратили все, а тепер намагаються підбадьорити себе, вдаючи, ніби все ще можна поправити. Гнітючий, вдаваний стан. Досі лише Гундлах знав, що його звільнено з роботи, бо Махано справді вважав його повноправним представником фірми, можливо, не цілком усвідомлював він і своє реальне становище. А може, він справді ще щось міг? Може, міцніше сидить у кріслі, ніж про це написано в довідках концерну. Гундлахові хотілось, щоб усе саме так і було. Адже цей полковник лишився його останньою надією.

Махано підвівся, підійшов до карти на стіні й, мов начальник генерального штабу, взяв указку, яку поспішив дати йому ад'ютант. Він вказав на місце, де зливалися річки Лемпа та Сампа і вже тридцять років стояла одна з найбільших гідроелектростанцій Центральної Америки. Збудована колись північноамериканськими концернами, вона забезпечувала електроенергією й Гондурас, на території якого брали початок обидві річки.

— Ось гребля на Лемпі, — врочисто сказав полковник, ніби йшлося про Теннессі або Асуан. — Нічого значнішого за цю електростанцію в нашій країні не було збудовано від часу проголошення республіки Сальвадор… Потужність шістдесят п'ять тисяч кіловат. Одночасно розв'язано й проблему сплаву лісу. Але зростаючі потреби в електроенергії у зв'язку з підвищенням цін на нафту вимагають побудови нових гідроелектростанцій…