Читать «П"ять життів доктора Гундлаха» онлайн - страница 49

Вольфганг Шрайєр

— Нісенітниця, — відповів Гундлах. — Ми говорили, щоб тільки не заснути. На папері воно звучить досить дивно, але якби ви прослухали магнітофонну стрічку, яка повинна десь бути, то відразу зрозуміли б, що то була просто розмова заради розваги.

— Оце ви так розважаєтесь? Трохи незвичайна розвага, коли не сказати зловісна. А від сказаного вами ви не підмовляєтесь?

= А чого б ми мали відмовлятись? — запитав Гертель. — Ми ж не дурні й не злодії, і ви повинні нам вірити.

— Я охоче зробив би це, якби гроші були тут.

— Але ж ми ще тут.

— Ви могли їх закопати десь у горах, адже часу у вас було досить. Нарешті ви наполягали їхати лише вдвох, відхилили мою пропозицію послати назирці за вами другу машину.

— Пане Зайтц, — мовив Гундлах, — цей звіт — підлий наклеп. Я тільки ще не знаю, для чого його на нас зводять, але докопаюсь до істини. Перш ніж читати далі, давайте з'ясуємо таку деталь: детективи не тільки підслуховували ваш телефон, як було домовлено, а й налаштували підслуховуючі апарати в приміщенні фірми. Адже ми з Гертелем розмовляли в одній кімнаті, а не телефоном…

— Зараз це вже однаково.

— А для мене ні. Та й для вас також. Ми маємо справу з протизаконним підслуховуванням, і воно триває. Підслуховуючі прилади ще десь тут, і все, що ми зараз говоримо, нелегально стає на бульварі Рузвельта магнітофонним записом.

— Але що ж це змінює? Вас обвинувачено, й від цього нікуди не втечеш.

— Ми передамо справу до суду, це промисловий шпіонаж.

— Ви й справді наважилися б у вашому становищі виступати перед судом? Юриспруденція цієї країни на дуже низькому рівні.

— Але ж ми повинні захищати інтереси нашої фірми.

— Ага, тепер ви повертаєте списа в інший бік, міняєте позицію і виставляєте аргумент проти аргумента.

— О ні! Закид, ніби ми хотіли привласнити гроші, це вигадка, яка грунтується на дуже хисткій підозрі. А беззаконне підслуховування — факт, який можна довести. Викличте спеціаліста з електроніки, нехай обстежить усі ваші приміщення й знайде вмонтовані тут мікрофони й мініпередавачі. Це й будуть наші докази… Якщо ж ми голослівно стверджуватимемо, що ВВВ веде промисловий шпіонаж на користь наших конкурентів з США, то опинимося на такому ж хисткому грунті підозрінь, на якому стоять зараз наші супротивники.

Досить переконливо сказано! Гундлах тріумфував, перевершивши в юридичних питаннях самого Зайтца — юриста за освітою. Докази Гундлаха були яснішими, точнішими, та й оперував він ними динамічно. Хоч він довго був журналістом, проте науку логіки засвоїв добре й тут міг би позмагатися з вченими юристами. Гундлаха варто було тільки добре притиснути, як оце тепер, і його духовна енергія миттю вивільнялась. Одночасно він, звичайно, відчував, що своїми влучними формулюваннями і професійною точністю висновків він багато чого втрачав в очах Зайтца. Люди ставилися до Гундлаха двозначно: його поважали, разом з тим не довіряючи, від нього були в захопленні і в той же час ненавиділи, хоч зараз йому дуже потрібна була їхня симпатія й підтримка! Саме через протиріччя його характеру він і потрапив у халепу: хотів здобути прихильність Гертеля, через те й повів оту нічну розмову, з якої тепер намагалися зсукати йому вірьовку… Немаловажну роль відіграла тут і явна безкомпромісність Зайтца в грошових справах, а також його бажання помститись Гундлаху за ту зухвалість, яка проявилася ще з самого початку у ставленні до нього, літнього чоловіка.