Читать «Нейтрино залишається в серці» онлайн - страница 4

— Так, — мишачі вусики підвелися догори. Товстун нарешті закінчив виколупувати курку. — Обманюють. Навіть на сцені обманюють. Не вокал, а цирк. Не співак, я вам скажу, а Кіо.

— Іменно — Кіо, — підтвердив гусячий ніс, — дуже влучно сказано. Коли тобі в магазині недодадуть п’ять грамів пшона — пиши скаргу. А коли тебе на сцені обманюють, тоді що? Скажу: писати треба. У мікрофон і я заспіваю. Ні, ти мене з сцени технікою не муч. Вона мене мучить скрізь, техніка. Розумієте, сиджу я на роботі. Зліва від мене аритмометр цілий день гуде, справа — лічильна машина. Як натиснуть на неї —реактивний літак «Ту»! Вийдеш на вулицю — шум і дим від автомашин. Транзистори і радіо. Прийдеш додому — будь ласка: ліфт, пральна машина, холодник, телевізор. Скрізь та техніка. І вся звуки видає. То ти хоч у театрі мене не муч технікою.

Мені стало боляче і за техніку, і за мікрофонних співаків. Але я змовчав. Коли двоє настроїлися на критичну хвилю і один одного весь час доповнюють — не заважай їм. Нехай критикують. Після співаків вони візьмуться за кіно, а потім — за футбол. А коли ти їм заперечуватимеш — не заспокояться вони від Києва до Лубен.

Я вийшов у тамбур, запалив сигарету і почав думати про майбутній репортаж. Що я можу написати про науковий експеримент Карася? Нічого певного я не знаю, але з того, що сказав мені Золотий Зуб, я міг зробити висновок: Карась збирається надіслати на якусь плянету людино-роботів. Усе те, напевно, ґрунтується на міцній підвалині з математики, фізики та хемії. На подив учителів, які взагалі до мене ставилися дуже прихильно, трійка була найвищою моєю оцінкою з цих предметів. Формули випаровувалися з моєї сірої речовини, як етер з відкритої колби, а теореми та задачі завжди наводили на мене сум. Спробуй з таким багажем точних наук написати репортаж про експеримент Карася. Спробуй, лишень! А втім — коли я в репортажі викладатиму точні науки, жоден читач його не прожує. Тим, що пишуть фантастичні романи — легше. Їм усе можна. Без математики і фізики. Доводив же один такий мастак, що пришельці з інших плянет завезли нам на радість кукурудзу. В своєму наступному романі той самий автор мав довести, що й горох також має космічне походження. Але, раптом усе змінилося. Довелося рукопис спалити. (Не тільки ж Гоголь 'мав право палити рукописи).

За вікном буяла весна. Парувала рілля. Так парує житній хліб, як його тільки-тільки виймуть з печі. А чубаті озимі тягнулися до сонця. Їм рости треба. Довго рости. Їм треба збудувати колос і налити зерно. Десь на обрії стояв голубий ліс.

…Поїзд зупинився на маленькій станції. Я виглянув у вікно. Жоден пасажир не зійшов на перон.