Читать «Не повертайся спиною до звіра» онлайн - страница 85

Але для вдалого старту самого бажання виявилося замало. Мальона переконала Євгена, що йому слід займатися житловим питанням. Мовляв, дідова ірпінська маєтність — це не те, що потрібно столичному журналісту такого штибу, як він. Утім само собою малося на увазі, що Жанна виношує грандіозні плани і не обов’язково пов’язує їх із Чубенком. «Та це ми ще побачимо,», — думав хлопець. Якби в них була сучасна квартира у Києві, його подруга могла б і змінити свої плани.

Повертаючись додому, Євген не надто розраховував на те, що Жанна там. Її затримки на роботі були, швидше, правилом, аніж винятком. Але цього разу він помилився. Мальона замислено сиділа в кутку кімнати, стиснувши руки, наче актриса, котрій нарешті дали головну роль у популярній виставі. Останнім часом у неї нерідко був такий вигляд, ніби ось-ось має вирішитися її доля. Дівчина влаштувалася на телебачення, де мала певний успіх. Спочатку їй доручили секретарську роботу, але згодом включили до складу творчої групи, яка висвітлювала культурні події. Носити софіти і тримати мікрофон перед знаменитостями під час інтерв’ю — справа нехитра, але навіть із цього Жанна успішно скористалася. Коли приїздили гастролери з Москви, Мальона обмірковувала все до найменших деталей і планувала кожну зустріч як місію.

Російські гастролери завжди вміли відкраяти соковитий шмат українського шоу-ринку. Київським шанувальникам естради ніби навмисно вселяли ілюзію легкого успіху в Москві. Там плодилися незчисленні продюсерські центри та школи зірок, було досхочу грошей і безліч можливостей. Жанна не була винятком із загалу фанаток російської попси. Вона швидко збагнула: в неї немає шансів пробитися на естраді у Києві. Тут правила бал ієрархія зірок. Біля підніжжя піраміди молоді виконавці стояли роками, виборюючи право на участь у конкурсі, випрошуючи копійок на записи й кліпи. Хоча її мати була українкою, за умонастроєм Мальона нічим не відрізнялася від типової мешканки Середньоруської височини. Говорила «па-ма-асковска-аму», дивилася виключно тамтешні телеканали, перечитувала глянцеві журнали й гламурні книжечки. Як видавалося Жанні, призвичаїтися до життя в Білокам’яній не так уже й складно.

Наприкінці листопада ця новоспечена киянка нагледіла собі роботу у відомій російській поп-групі, яка приїхала на гастролі до України. Раніше робила сюжет на телебаченні про цей колектив. Коли група приїхала вдруге, нескладно було домовитися про роботу з її директором, на Жанину думку, розкішним плейбоєм. Спочатку мала замінити хвору костюмерку, а там — буде видно. Дівчина зважилася на авантюрний крок, і Євген уже жодним чином не міг вплинути на це рішення. У Москві жив її тато-відставник, одружений вдруге, тобто їхала вона не на порожнє місце. Жанна готувалася до важкої розмови з вочевидь закоханим хлопцем.