Читать «Не повертайся спиною до звіра» онлайн - страница 36

Тетяна Ковтун

— Мерщій заходь! Я згадала: опівночі в під’їзді вимикають струм і перестає ходити ліфт.

Євген відчув неймовірне щастя. Сталося небесне диво — по нього спустилася чарівна фея. Це був останній сюрприз четверга.

IV

А наступного дня вранці вся редакція обговорювала публікацію Холодія, присвячену річниці перебування Пасічника на посаді прем’єра. Свіжий номер газети, щойно принесений випусковим із друкарського цеху, ходив по руках, наче революційна листівка. Самого Олеся ще не було. Відтоді як цей двадцятишестирічний молодик став першим заступником редактора, його раніше одинадцятої годі було застати в кабінеті.

За мірками «Моєї України», Олесь міг називатися старожилом редакції, оскільки почав тут працювати з сімнадцяти років. Така дивна обдарованість юного журналіста пояснювалася просто. Його бабуся тоді очолювала партком видавничого комплексу. КПРС залишалося жити якийсь місяць, але бабця встигла зробити свою головну в житті справу — влаштувати онука в редакцію новоствореної молодіжної газети й тим самим забезпечити йому блискуче майбутнє. У свої вісімнадцять років Холодій у товаристві випускників журфаку мав трохи дивний вигляд, проте й сам не забарився вступити до університету. Поки молодий талант перебирав відділи і вправлявся у написанні інформаційних текстів, газета набирала м’язів і почала виходити тричі на тиждень. Молодому скакунові дозволяли брикати. За два роки на останній сторінці з’явився кросворд Олеся під оригінальним псевдо. А незабаром «Моя Україна» зустріла інавгурацію Президента різкою статтею Холодія, який упродовж виборчої кампанії критикував новообраного главу держави за «русофільські» погляди.

Мало хто тоді міг припустити, що Дмитра Чорняту заберуть працювати прес-секретарем нового господаря президентського палацу. Але саме так і сталося. А в редакції почали розігруватися власні палацові інтриги. Молодь вимагала посад. Старі кадри зазнали фіаско, не знайшовши в собі сили працювати під орудою вчорашніх учнів і майже всі звільнилися мало не в один день. Це ледь не спричинило зупинки виходу газети. У штаті залишилася незнищенна Козуб і молоді переможці, серед яких зухвалим талантом виділялася Лера Каперс. Вона перебралася в крісло заступника редактора, проте поводилася як перша особа в маленькому королівстві. Олесь, складаючи іспити в університеті, поки що скромно сидів на лаві запасних.

Газета надовго потрапила до президентської орбіти; журналісти активно літали на крилах закордонних візитів. Це тривало й після того, як Чорнята повернувся в крісло редактора. Відповідно, зросла передплата, яку за вказівкою «згори» проводили і рекламували в усіх куточках країни. Так народився бренд, почала по-справжньому відпрацьовувати набутий статус по тому, як надрукувала статтю Олеся Холодія про корупційні грішки попереднього керівника Кабінету Міністрів. Одночасно розпочалася й серія судових позовів екс-прем’єра проти «Моєї України». Ось тоді засукала рукави Віра Терентіївна Козуб. Чорняті цей невпинний потік позовів надокучав ще й тому, що свого часу отримав кредит, чим був зобов’язаний главі уряду, якого послали у відставку.