Читать «Мудрець Країни Оз» онлайн - страница 59
Л. Френк Баум
— Це дуже вразить її, — сказала Дороті, зачаровано дивлячись на яскраві квіти й дивуючись з того, як вони міняються від кремових троянд до фіалок.
— Це вразить кожного у Смарагдовому Місті! — весело додала Трот. — І це буде подарунок Озмі від капітана Білла й від мене.
— По честі, дещо мусить перепасти і на мою долю, — заперечив Кришталевий Кіт. — Я відшукав цю річ, я привів вас до неї, я покликав сюди Мудреця, щоб він вас врятував, коли ви спіймались на острові.
— Твоя правда, — погодилась Трот, — і я про все це розповім Озмі, щоб вона знала, які прекрасні вчинки ти зробив.
Розділ двадцятий
Як мавпочки покарали Кришталевого Кота
— А тепер, — сказав Мудрець, — час рушати додому. Тільки як ми донесемо цей величезний золотий горщик? Цілком ясно, що капітан Білл не зможе цілу дорогу тримати його в руках.
— Атож, — погодився капітан Білл, — він таки справді важкенький. Я то можу його понести, але через кожні кілька хвилин мені доведеться спочивати.
— Можна поставити горщик вам на спину? — ласкавим голосом спитала Дороті Лякливого Лева.
— Не заперечую, якщо ви зумієте добре його прив’язати, — відповів лев.
— А якщо горщик упаде, — сказала Трот, — він може розбитись, і квітка поламається.
— Я його прилаштую, — пообіцяв капітан Білл. — Зараз вистружу широку дошку із стовбура якогось із оцих дерев, прив’яжу дошку левові до спини і поставлю на дошку.
Моряк одразу взявся за діло, але в нього був лише складаний ніж, і тому справа посувалась повільно.
Тоді Мудрець витяг із свого Чорного Саквояжа тоненьку пилочку, що сяяла, мов срібна, і наказав їй:
Негайно ж маленька пилочка почала рухатись і розпиляла колоду так швидко, що всі від подиву тільки ахнули. Здавалось, пилочка чудово розуміла, для чого саме потрібно дошку, бо в готовому вигляді вона виявилась плоскою зверху і вигнутою знизу так, що щільно прилягала до левової спини.
— Ач, як струже! — захоплено вигукнув капітан Білл. — Друже Мудрець, у вас, часом, не знайдеться ще однієї такої пилочки?
— Ні, — відповів Мудрець, ретельно протираючи чарівну пилочку шовковою хустинкою і ховаючи її знову в Чорний Саквояж. — Це єдина така пилочка в усьому світі, і коли б знайшлася подібна до неї, ця уже не була б такою дивовижною.
Вони прив’язали дошку левові до спини і капітан Білл обережно переніс на неї Чарівну Квітку.
— Щоб далі від біди, — сказав він, — я йтиму збоку лева і підтримуватиму горщик.
Трот і Дороті їхали разом на спині Голодного Тигра. поставивши між собою клітку з мавпочками. Але Мудрець і капітан Білл змушені були йти пішки, і через те процесія посувалася досить повільно. Кришталевий Кіт невдоволено буркотів, що так вони ніколи не доповзуть до Смарагдового Міста.
Спочатку кіт був дуже сердитий і хмурий, та не встигли вони далеко одійти, як уже кришталевий бешкетник знайшов собі веселу забавку. Довгі хвости мавпочок раз у раз вистромлялися крізь срібні грати клітки, і коли таке траплялось, Кришталевий Кіт спритно хапав їх лапами і тягнув до себе. Мавпочки веоещали, а Кришталевий Кіт заливався сміхом. Трот і Дороті намагались припинити ці недоречні жарти, та тільки вони одвертались, кіт знову смикав мавпочок за хвости, причому він був такий меткий і спритний, що мавпочки не встигали від нього тікати. Вони сердито лаяли кота і термосили грати клітки, але не могли вилізти, і кіт не переставав збиткуватися з них.