Читать «Мудрець Країни Оз» онлайн - страница 58

— Для чого це? — поцікавився Мудрець.

— Я не люблю, коли мене вибивають з гри, — відповів моряк, — і через це хочу знову повернутися на цей острівець.

— Щоб він вас знову зачарував? — вигукнула Трот з явним несхваленням.

— Ні, цього разу я обхитрую чари острова. Я звернув увагу на те, що моя дерев’янка не приростає і не пускає коріння, так само як і скляні ноги Кришталевого Кота. Тільки живі істоти, з плоті та крові, як от люди та звірі, піддаються тим чарам і пускають коріння в землю. Наші черевики ремінні, а ремінь робиться з шкіри тварин. Наші шкарпетки шерстяні, а шерсть стрижеться з овець. Через те, коли ми ступили на чарівний острів, наші ноги й пустили коріння, яке міцно нас там тримало. Але моя дерев’янка була вільна. Тепер я припасував собі додаткову дерев’яну підметку до живої ноги і чари острова не зможуть мене зупинити.

— Але чому вам закортіло повернутися на острів? — запитала Дороті.

— А хіба ж ти не бачиш там Чарівної Квітки в золотому горщику? — відповів капітан Білл.

— Звичайно, бачу, і вона дуже гарна, просто чудесна.

— Так от, Трот і я прийшли сюди, щоб взяти цю чарівну рослину в подарунок Озмі на її день народження, і я зараз хочу заволодіти нею, щоб віднести до Смарагдового Міста.

— Прекрасно, — нетерпляче вигукнула Трот, — якщо ви тільки впевнені, що зможете це зробити! В усякому разі зовсім безпечно спробувати!

— Я також певен, що безпечно, бо я підв’язав корою свою ногу, — відповів моряк. — Та якщо все ж таки острів знову мене спіймає, я сподіваюсь, що Мудрець ще раз зможе виручити мене.

— Авжеж зможу, — погодився Мудрець. — У всякому разі, капітане Білл, якщо бажаєте спробувати, то рушайте, а ми стоятимемо т.ут і будемо пильнувати.

Моряк знову забрався на пліт і повеслував до чарівного острова, маючи намір пристати якнайближче до золотого горщика. Всі стежили з напруженою увагою, як він пройшов по землі, обхопив руками горщик і легко його підняв. Потім моряк повернувся назад і дуже обережно поставив горщик на пліт. Переміна місця, здавалося, зовсім не позначилась на Чарівній Квітці, бо коли капітан Білл взяв її, на ній саме розквітали нарциси, які по дорозі до плота змінились на тюльпани, а потім на гладіоли. Поки моряк веслував через річку до берега, де на нього чекали друзі, на рослині вже встигло змінитися сім різних видів квіток.

— Той чарівник, який поставив на цьому острові золотий горщик з квіткою, певно, ніколи не думав, що її може хтось забрати, — сказала Дороті.

— Він гадав, що тільки люди можуть зажадати цієї рослини, а коли будь-яка людина ступить за нею на острів, там вона й загине, — додав Мудрець.

— А тепер, — зауважила Трот, — нікому не захочеться йти на той острів і він уже не буде страшною пасткою.

— Дивіться! — вигукнув капітан Білл, переможно виносячи на берег чарівну рослину. — Якщо Озма матиме кращий подарунок на день народження, то хотів би я знати, що то буде!