Читать «Мудрець Країни Оз» онлайн - страница 31

— Нехай говорить! — пролунав одностайний рев цих величезних зборів.

Гном Злючка-Закарлючка вискочив на плоский бескет поруч короля Гугу, і нова хвиля реву, на цей раз стриманішого й глухішого, посвідчила, що звірів дуже вразила його незвичайна подоба. Навколо лев’ячої голови у гнома розвівалась білосніжна грива; орлині крила, щільно притиснуті до плечей мавп’ячого тіла, були такими довгими, що мало не торкалися землі; на додаток до крил він мав дужі руки й ноги, а на кінці довгого, сильного хвоста — велику золоту кулю. Ніколи ще не зустрічали звірі такої дивовижної істоти, і тому вже самий вигляд чужинця, про якого сказали, то він великий чародій, сповнив присутніх страхом і цікавістю.

Кікі залишився внизу і, майже захований виступом скелі, не привертав до себе уваги. Хлопчик знав, що старий гном нічого не може зробити без його чарівної сили, але він також добре розумів, що Злючка-Закарлючка блискучий промовець. Тому він уступив верховодство гному.

— Звірі Лісу Гугу! — почав гном Злючка-Закарлючка. — Я і мій товариш — ваші друзі. Ми — чарівники, і з свого небесного дому ми з краю в край оглядаємо Країну Оз і бачимо все, що в ній діється. Ми також чуємо, про що внизу говорять люди. Ось що ми почули, коли Озма, правителька Країни Оз, казала своїм людям: «Звірі з Лісу Гугу страшенно ліниві і не приносять нам ніякої користі. Давайте позв’язуємо їх мотузками і будемо бити палицями, аже поки вони згодяться працювати на нас і стануть нашими рабами». І коли люди почули це від Озми, вони зраділи, загаласували, а потім сказали: «Так ми й зробимо! Обернемо всіх звірів з Лісу Гугу на наших рабів!»

Далі старий гном не зміг говорити, такий жахливий рев вирвався з тисяч горлянок розлютованих звірів і заглушив його голос. Та ось рев поступово зав мер, як віддалений грім, і Злючка-Закарлючка продовжив:

— Підслухавши цю змову людей Країни Оз проти вашої свободи, ми поклали собі й підгледіти, що вони робитимуть. І от ми побачили, як люди почали плести мотузки, — довжелезні й короткі мотузки на зашморги для наших друзів-звірів! Вас це розсердило, і нас також розсердило, бо коли люди Країни Оз стають ворогами звірів, вони стають і нашими ворогами. Адже ми так само звірі, хоча й живемо на небі! І ми з товаришем сказали: «Треба врятувати наших друзів і помститися людям Країни Оз». Оце ми й прийшли сюди, щоб розповісти вам про небезпеку і про наш план порятунку.

— Ми самі себе порятуємо! — вигукнув старий слон. — Ми ще спроможні битись!

— Люди Країни Оз зачаровані, і ви не зможете битись проти чарів, поки самі ними не оволодієте, — відповів гном.

— Викладай нам свій план! — закричав здоровенний тигр, і інші звірі підхопили його вигук: