Читать «Маміглапінатапеї, або Любов у київській комуналці» онлайн - страница 34

Чи інший приклад. Харизматична натура ВІОЛОНЧЕЛІСТА, його емоційна (слава Богу, переважно позитивна) нестриманість чергувалась із періодами глибокої депресії, під час якої він поширював навколо себе ауру поганого настрою. І це могло б вивести ЧУДО-ЮДО-РИБУ-КИТ із себе, оскільки вона й без того була схильна до депресій. Тому в запалі побутової сварки вона, не дай Боже, могла б назвати його лузером. А так — поряд був стабільний, впевнено-сірий, пересічно-посередній ПОЛКОВНИК, який завжди в непевних ситуаціях на кшталт «бути чи не бути» казав: «Не треба кип’ятитися». І хмари над ПТІЦЕЙ-ТРОЙКОЙ танули самі по собі.

Словом, ЧУДО-ЮДО-РИБІ-КИТ не можна було нарікати на своє сімейне життя. Воно склалося.

— А з ким із них ти спиш? — поставив я питання, від якого мене розпирала цікавість.

— Ні з ким, — флегматично відповіла ЧУДО-ЮДО-РИБА-КИТ.

За своє життя вона мала з десяток чоловіків, і вони її не переконали в тому, що секс вартий особливої уваги.

У її сімейних стосунках інтимна сфера асоціювалася з постійними турботами ПОЛКОВНИКА про свою простату: антибіотики після кожного зближення, постійні пошуки ідеального уролога, довгі курси ректомасажів, купа таблеток на приліжковій тумбочці типу простатилен і т. д. і т. п. — це вводило її в стан глибокого ступору після чергової порції обережного, нетривалого, сірого середньостатистичного сексу.

Коли в їхній сім’ї з’явився ВІОЛОНЧЕЛІСТ, спершу на правах друга сім’ї, потім на правах приживалки та гувернера і врешті-решт, на правах законного її чоловіка, то ЧУДО-ЮДО-РИБА-КИТ, уже з почуттям глибокої алергії до сімейного сексу і огиди до коротких партизанських вилазок у позасімейні сексуальні пригоди, не претендувала на володіння інтимною сферою свого нового чоловіка.

І якби її спитали, чи був у них з ВІОЛОНЧЕЛІСТОМ секс, вона навіть не змогла б сказати чогось «виразного», тому що ті зближення були такими ж «невиразними», як і саме це слово.

Річ у тім, що при всіх недоліках ВІОЛОНЧЕЛІСТА, він був справжнім митцем, тому найкращим сексом для нього була тільки музика. А подружні обов’язки ніяк не могли його «розпалити».

Тому коли ЧУДО-ЮДО-РИБА-КИТ слухала запальні сповіді своїх колежанок, а потім підлеглих по журналу «Україна класична» про любовні походеньки, вона дивилася на них з якоюсь чи то жалістю, чи то співчуттям, мовляв: «Це ж треба! Людям нема чого робити!»

Ось сидить перед нею тридцяти-, сорока- або п’ятдесятирічна тьотка, така сама, як вона, з двома доньками, так само, як і вона, з подушечками на животі й на стегнах, і з таким самим подвійним підборіддям, з якого треба час від часу висмикувати волосинку, що вперто виростає на одному й тому самому місці. І оця начебто така сама жінка, як вона, така сама кандидатка мистецтвознавства розповідає їй про життя приматів у клітці зоопарку. Тобто насправді мова йде про неї саму і про її боротьбу за чоловіка альфа-самця, якого атакують подібні до неї самки. Чи ще гірше: вона ділиться своїми материнськими інстинктами, які опановують нею, коли жаліє бета-самця, якого принизив альфа-самець.