Читать «Любий друг (Збірник)» онлайн - страница 238

Пампушка

Коли героїчною обороною вславилося їхнє місто… — Руан не раз боронився проти різних завойовників: і в 1174 р., і в 1418 р., і в 1593 р. У своїй історії місто переходило від французів до англійців і навпаки.

…член генеральної ради. — Адміністративно територія Франції поділена на департаменти, в основі яких лежать області, що склалися історично. Керує департаментом префект і обрана населенням генеральна рада.

…репрезентував партію орлеаністів… — одна з трьох монархічних партій, що існували на той час у Франції: легітимісти, прибічники повалених революцією 1830 р. Бурбонів, орлеаністи — прихильники «короля-буржуа» Луї-Філіппа Орлеанського, який зрікся трону в 1848 р., і бонапартисти, що поширили культ Наполеона Бонапарта і на його родичів, зокрема імператора Луї-Наполеона («Наполеона — маленького»).

«Pater» і «Avе» — «Отче наш», «Богородиця» — молитви латиною в католицькому богослужінні.

Четвертого вересня. — У цей день 1870 р. в Парижі почалося революційне повстання як відгук на поразку під Седаном французького війська під орудою Луї Наполеона (Наполеона III) у битві проти пруссаків.

Танталові муки — муки від голоду та спраги. На них боги, за грецьким міфом, засудили царя Лідії Тантала, який почастував їх тілом власного сина.

Рубікон — річка, яка відділяла за часів римської республіки Італію від Галлії. Цезар на чолі римського війська перейшов цей кордон, чим порушив республіканський закон. Відтоді вислів «перейти Рубікон» має метафоричне значення — зробити зухвало рішучий крок в якійсь справі.

Баденге. — У 1840 році небіж Бонапарта Луї — Наполеон зробив спробу захопити владу, скинути з трону Луї-Філіппа. Переворот не вдався, і майбутнього Наполеона III ув’язнили в замку Гам, з якого в 1846 р. він утік, переодягнений в одежу муляра на прізвище Баденге. Пізніше супротивники називали непопулярного Луї-Філіппа різними глузливими прізвиськами, зокрема і Баденге.

Дю-Гесклен (1320–1380) — феодальний володар, що успішно воював проти англійців і очистив землі Франції від розбійників та мародерів.

Жанна д’Арк (прибл. 1412–1431) — селянська дівчина, національна героїня Франції, яка, охоплена релігійним і патріотичним запалом, очолила французьке військо і перемогла загарбників-англійців. Вороги звели на неї наклепи, і дівчину-героїню спалили на багатті як єретичку. В 1920 році канонізована католицькою церквою.

Юдіта (Юдіф) — персонаж Старого Заповіту, єврейська молода вдовиця-красуня. Щоб врятувати своє місто Ветилуй від війська царя Навуходоносора, йде до табору ворогів, спокушає своєю красою полководця ассирійців Олоферна і під час учти з ним вбиває сп’янілого чоловіка його ж мечем, відрубавши йому голову.

Лукреція та Секст. — Римську аристократку Лукрецію зґвалтував син царя Тарквіні Гордого (VI ст. до н. е.) Секст. Не витримавши наруги, шляхетна Лукреція закололася кинджалом. Вона стала символом жіночої цноти і гордості.

Клеопатра — походила з останньої єгипетської правлячої династії Птолемеїв, панувала в Єгипті, який в той час перетворився на римську колонію. Відома своєю красою і розумом. Була коханкою Юлія Цезаря, потім дружиною римського намісника в Єгипті Марка Антонія. Коли спроба повернути країні незалежність не вдалася, а Марк Антоній загинув, Клеопатра наклала на себе руки.