Читать «Любий друг (Збірник)» онлайн - страница 237
Гі де Мопассан
Сорок дідів. — Стільки членів має постійно Французька академія, куди обирають видатних представників національної культури, науки і політичних діячів країни, їх ще називають «безсмертними».
Гійєме (1842–1918) — французький художник, приятель Мопассана.
Арпіньї (1849–1916) — французький пейзажист, один з представників «барбізонської школи».
Гійоме (1840–1887) — французький художник-орієнталіст і літератор.
Жервекс (1852–1929) — французький художник, малював жанрові та історичні полотна, друг Мопассана, автор портрета письменника.
Бастьєн-Лепаж (1848–1884) — французький художник.
Бугро (1829–1904) — французький художник-неокласик.
Жан-Поль Лоранс (1838–1921) — французький історичний живописець.
«Сині». — Французькі революційні війська XVIII ст. носили сині мундири і дістали прізвисько за їх кольором. У провінції Вандея контрреволюційні селяни чинили запеклий опір «синім», селянські загони очолювали місцеві дворяни і священики.
Жан Беро (1849–1935) — французький художник, знайомий Мопассана.
Ламбер (1825–1900) — французький художник-анімаліст.
Детай (1848–1912) — французький художник-баталіст.
Лелуар (1853–1940) — французький художник, друг Мопассана.
Цезарева жінка… — Відомий вислів «Цезарева дружина повинна бути вище всяких підозр» приписують самому Юлію Цезарю. Цими словами він начебто пояснив своє розлучення, запідозривши жінку в подружній зраді.
Гастін-Ренет — паризький зброяр.
Граф Паризький — титул онука короля Луї-Філіппа принца Луї-Філіппа — Альбера Орлеанського (1838–1894), який претендував на французький престол.
Базен (1811–1888) — французький маршал.
Кольбер (1619–1683) — міністр Людовіка XIV, видатний політик, відомий, зокрема, як реорганізатор французького флоту.
Сюфрен (1726–1788) — французький адмірал, переможно воював проти англійців у водах Індії.
Дюперре (1775–1846) — французький адмірал, один із завойовників Алжиру.
Поль та Віржині — герої популярного у Франції сентиментального роману-ідилії з тою ж назвою Бернардена де Сент-П’єра (1737–1814).
Ватто (1684–1721) — один з найвідоміших французьких художників, автор глибоко поетичних жанрових картин, так званих «галантних свят», костюми для яких вигадував сам.
Еск, тобто есквайр — англійський титул дворян-поміщиків.
Оран — назва алжирського міста.
Дідони, а не Джульєтти… — Дідона — цариця, легендарна засновниця Карфагена, кохала Енея, про що розповідає Вергілій в «Енеїді». Коли Еней покинув її для подальших мандрів, покінчила життя самогубством. Джульєтта — юна героїня трагедії В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта», яка, дізнавшися про смерть коханого, випила отруту. В Мопассана протиставлено кохання зрілої жінки і зовсім молодої дівчини.
…мова… Камбронова… — Наполеонівський генерал П’єр Камброн (1770–1842), який командував одним з підрозділів гвардійців-ветеранів у битві при Ватерлоо, на пропозицію ворогів скласти зброю відповів брутальною лайкою.
Бурбонський палац — місцеперебування французького парламенту — палати депутатів.