Читать «Крівава Книга Ч. 2. Матеріяли до польської інвазії (оригинал)» онлайн - страница 59

В Галичині ще підчас світової війни утворило австрійське правительство „КраввийУряд відбудови“, який мав за задачу відбудовувати знищені війною оселі.

Польське правительство обернуло сей Уряд відбудови з усіми його секціями в уряд помочи польським к о ль о н і с т а м, спроваджуваним до Східної Галичини.

І так секція для відбудови осель від літа 1919 до весни 1920 давала на власну руку кольоністам дерево на будову будинків, а опісля письмом з 17. мая 1920 віднеслася до міністерства публичних робіт, щоб воно уповажнило її давати кольоністам дерево на будову.

Міністерство очевидно на се згодилося (рескрипт 8

28. червня 1920).

Окружний інспекторат рільної помочи (який сповняє задачі рільничої секції Уряду відбудови) — як заявив публично його начальник Яновський („Ґазета Ввчорна“ ч. 5.301 з 1920) — дуже інтензивно займався зростаючим нині в нас кольонізаційним рухом, підпираючи всіми силами і всякими можливими способами кольонізацію, якій давав визначну допомогу в Формі рільничих знарядів, навозів, насінь і живого інвентаря.

Той сам інспекторат видав весною 1920 розпорядок, щоб насіння давати в першій мірі кольоністам.

Повітові інспекторати рільної помочи на урядовім з’їзді в справі облогів, давали звідомлення про хід кольонізаційної парцеляції в повітах. Президент Краевого Уряду відбудови, Др. Олександер Бачинський, у звідомленню про сей з’їзд пише: „Парцеляція в Східній Галичині у всіх повітах розвивається швидко. Висліди, подані референтами, витано горячими оплесками“.

Отже замість помагати відбудуватися місцевому населенню, знищеному війною, — що е задачею Краевого Уряду відбудови — сей Уряд помагає будуватися і взагалі загосподарюватися польським кольоністам.

В кінці повітові староства примушують місцевих українських селян до робіт в користь польських кольоністів. І так староство в Золочеві примусило українських селян з Рикова дати 40 підвод для перевозу кольоністів з зелізничої стації в Золочеві до Рикова. Староство вГороденці примусило громаду Дубки/іати підводи для кольоністів. Староство в Бродах примусило громади Кадлубиска і Ясенів дати підводи дла кольоністів з зелізничої стації Заболотці до сих громад. Треба додати, що українські селяни в Кадлубисках і Ясенові самі хотіли купити двірську землю. Але їм її не продано, тільки польським селянам. За те якби на глум над ними примушено їх везти річи тих польських селян-кольоністів, які забрали їм землю.

І маємо такий образ: Український селянин віки ціл робив польським завойовникам панщину. Потім обробляв те саме поле за нужденну плату. А тепер на те поле приходить польський селянин-кольоніот, щоб заняти місце польського пана завойовника, а він, український селянин, мусить йому ще даром звозити річи.

Ось так вся державна машина в Польщі, від сойму і правительства почавши і на повітових властях скінчивши, працює з усеї сили над кольонізацією Східної Галичини польським селянством.