Читать «Крівава Книга Ч. 2. Матеріяли до польської інвазії (оригинал)» онлайн - страница 61
Неизвестный автор
Одна з тих авторизованих інституцій, „Товажиство аґрарно-осадніче“ оголосило, що за пів року розпар-целювало 20.000 морґів або 11.509-29 га.
Коли приймемо таку саму інтензикність парцеляції для всіх пяти авторизованих інстит)цій, то вони разом розпарцелювали 57.546 40 га.
Приватні авторизовані особи — на основі місцевих обчислень — розпарцелювали коло 20% простору, який розпарцелювали інституції, отже 11.509*28 га.
Таким чином весь простір, розпарцельований між польських кольоністів виносить 59055*68 га.
Висше згадане ,,Товажиство аґрарно-осадніче“ оголосило, що одну родину поселяло пересічно на 10 морґах. Се значить, що на 69.000 га (= 119 370 морґів) поселено 11.957 родин або — числячи на одну родину 5 осіб — 59.985 населення.
Отже білянс піврічної польської кольонізації в С х ід н і й Г а л и ч и н і представляється так: На 69.000 га землі поселено 11.937 родин польських кольоністів або 59.685 польського населення.
При такій самій інтензивности за один рік скольо-нізувала би Польща 138.000 га. Коли зважимо, що в десятиліттю 1902—1912 розпарцельовано в Східній Галичині з приватної ін:ціятиви всего 151.568 га, — то побачимо, що однорічна кольонізаційна діяльність польської держави майже дорівнюб 10 літній приватній парцеляційній діяльности.
Як уже подано весь запас землі на земельну реформу в Східній Галичині виносить 900.000 га.
З сього запасу треба оставити якусь скількість для дотеиерішних власників, яких б 1961 або кругло 2000.
Коли для них оставити тільки по 100 га на родину, то для земельної реформи остане тільки 700.000 га.
При такій кольонізаційніи інтензивности, яку проявила Польща за першого пів року, скольонізуе вона тих 700.000 га за пять літ.
З сього вивід:
Коли польське правительство матиме змогу вести ухвалену соймом і підпирану цілою польською суспільністю кольонізаційну політику в Східній Галичині далі в такою інтензивністю, з якою її розпочало, то за пять літ може скольонізувати польським селянством з Польщі весь запас землі, який знаходиться в краю для земельної реформи.
Се значить, що побіч польських дворів повстануть заможні польські села, польський елемент збільшиться як що-ди числа так і що-до господарської сили, що в результаті дасть йому постійну політичну перевагу в краю, — а місцеве українське селянство, як доси наслідком недостачі землі жило в нужді і наслідком політичної переваги польських дідичів в національнім поневоленню, так житиме й далі, позбавлене всяких виглядів поліпшити своє господарське положення через вемельну реформу, засуджене на що-раз більше національне поневолення і що-раз більшу господарську руїну.
Таку долю готовить корінному українському населенню Східної Галичини, яке доси, не вважаючи на вікове польське поневолення, творить ще 70
11. Польська кольонізаційна політика в Східній Галичині і міжнародне право.
„Діяльність кольонізаційних комісій в Німеччині стягнула на себе обурення цілого світа.“ Отсі слова одного з визначних діячів польської кольоні-зації Східної Галичини5 являється найбільше проречистим засудом кольонізаційної політики Польщі супроти у-країнського народу.
