Читать «Крівава Книга Ч. 2. Матеріяли до польської інвазії (оригинал)» онлайн - страница 18

Мимо сього, що в пов. Ліско мешкають самі Українці а тільки в місті Поляки, насильно беруть в повіті всіх до польського війська. Діється се в той спосіб: в селі оголошують мобілізацію (тепер до 35 літ), а коли люде не зголошуються, більші відділи війська і жандармерії окружають село, часть війська входить до села, йдуть від хати до хати і примусово забирають всіх навіть з поля, за втікачами стріляють; 4 вже убили, оден е тяжко ранений.“

Убійства, знущання, рабунки, арештування, інтернування, засуди.

Приходимо до найстрашнійшої сторони польського окупаційного режіму в Східній Галичині: до планового масового фізичного винищування українського населення польськими військовими і цивільними властями.

Се винищування розпочалося від першої хвилі вступ-лення польської армії на територію Західно-Української Народньої Республнки і продовжаеться до нинішнього дня.

Польське правительство, польське військо і вся польська публична опінія вважає український нарід Східної Галичини не рівновартним народом, який має право не-залежности і саиостійности на своїй землі, тільки вічним підданим Польщі. Виходячи з того становища, польське праиительство трактувало польсько-українську війну за Східну Галичину не як війну в розумінню міжнароднього права, тільки як бунт підданих з української сторони і карну експедицію на усмирення бунтівників з польської сторони. Хоч в часі, коли українська ар^<иія міцним валом спинювала польський наїзд на українську землю. Польща була примушена на-зверх трактувати українську сторону як воюючу сторону в розумінню міжнароднього права, — одначе для себе вона все вважала український нарід Східної Галичини за бунтівників, які самим Фактом бунту вийняли себе з під

права. Відповідно до того польські цивільні і військові власти, на скільки мали свободу рухів, трактували як українських полонених так і українське цивільне населення.

IIри такім настрою польського правительства, поль^ ського війська і цілої польської публичної опініїне дивниця, що де тільки польське військо стало на українській території, там не тільки польські військові і цивільні власти трактували українське населення як виняте з під права, але навіть кождий Поляк уважав себе в праві вробити з Українцем, що схоче: вбити, знущатися, обра-бувати, спричинити арештування і т. д. Адже се були бунтівники проти польської держави і польського народу