Читать «Коріння Бразилії» онлайн - страница 68

Сержіу Буарке ді Оланда

У всіх головних містах іспанської Америки поліграфічні установи існували вже близько 1747 року. Саме цього року в Ріо-де-Жанейро з’явилась і незабаром, за королівським наказом, була закрита майстерня Антоніо Ізідоро да Фонсеки. Королівським листом від 5 липня того ж року наказувалося вилучити та повернути до Португалії коштом власників і на їхній ризик «друкарський шрифт», оскільки недоречним було в Бразилії «у теперішній час друкувати газети та невигідно, аби друкарі займалися своєю справою там, де витрати вищі, ніж у Королівстві, звідки й можуть завозитися друковані книжки та газети, причому за той самий час, за який надходитимуть ще й дозволи, надані Інквізицією та Нашою Радою з керування заморськими територіями, без яких заборонено друкувати та поширювати надруковане».

Ще до початку ХІХ століття, коли в Бразилії після прибуття португальського королівського двору де-факто було запроваджено друкування, кількість творів, виданих у Мехіко, за підрахунками Хосе Торібіо Медіни, сягнула 8979, які за століттями розподілялися так:

XVI століття ..........................251

XVII століття ........................1838

XVIII століття .......................6890

На початку ХІХ століття, до 1821 року, у Мехіко було надруковано понад 2673 творів. Отже, за весь колоніальний період з друкарських верстатів цього міста світ побачили 11 625 творів.

Не дивно, що вже наприкінці XVIII століття там же почали друкувати й американську періодику, коли в 1671 році в лавці Бернардо Кальдерона з’явився перший номер «Ga­ceta».

Хоча кількість друкованої продукції Ліми значно поступалася здобуткам Мехіко, вона, утім, також гідна уваги. Медіна зміг навести назви 3948 творів (знайомих йому de visu або з достовірних джерел), які були надруковані у видавництвах перуанської столиці у період з 1584-го по 1824 рік.

З питань книгодрукування колоніальної доби в іспанській Америці варто ознайомитися з такими останніми працями, як блискуче й вичерпне дослідження Хосе Торреса Ревельйо «Походження друкарства в Іспанії та його розвиток в іспанській Америці» (Буенос-Айрес, 1940). Перу того ж автора належить праця, присвячена законодавчим підвалинам книгодрукування в іспанській Америці: «Книга, друкарство та журналістика в Америці за часів іспанського панування» (Буенос-Айрес, 1940). Дуже цікаві та багато ілюстровані дослідження, надруковані в журналі «Мексиканське мистецтво та життя», число 7 (липень 1939 року), присвячені 400-й річниці впровадження друкарства в Мексиці, насамперед стаття Федеріко Ґомеса де Ороско під назвою «Мексиканські книги у сімнадцятому сторіччі». Не менш цікавим є дослідження Ернста Віттіха «Die Erste Druckerei in Amerika» («Перша друкарня в Америці»), опубліковане в «Іберо-Американському архіві» (Берлін, квітень 1938 року, с. 68-87).