Читать «Коріння Бразилії» онлайн - страница 31

Було проведено дослідження на інших континентах задля підтвердження спостережень, здійснених Саппером і Вільгельмі у тропічній Америці. Так, коли велика ткацька фабрика з Ляйпцига спробувала впроваджувати на плантаціях бавовни в Садані (Центральна Африка) сучасні методи, використовуючи для цього орала, які обробляли землю на глибині від 30 до 35 сантиметрів, відбулося негайне і катастрофічне падіння продуктивності.

Після з’ясування причини цієї невдачі почали використовувати орало тільки на поверхні ґрунту, що дало кращі результати. Як же тоді пояснити, що єзуїти у своїх місіях у Парагваї від самого початку успішно застосовували орала? Причина має полягати в тому, що орала, які до своїх американських володінь завозили іспанці, діяли зазвичай на малій глибині. Саппер повідомляє нам, що вони не надто відрізнялися від так званих ніжних орал, або taclla, або ж ніжних орал давніх кечуа, які становили собою найрозвиненіший зразок сільськогосподарської техніки доколумбової Америки. Їхня перевага полягала в тому, що за однаковий проміжок часу вони дозволяли обробити ділянки вдвічі або втричі більші за розміром.

Завдяки одному описові, датованому серединою XVIII століття, ми знаємо, що грубі дерев’яні орала, які використовували в єзуїтських місіях, заглиблювались у ґрунт лише на чверть вари, утім, усе, що сіялося, росло дуже добре. Воно росло б іще краще й приносило б більше плодів — зауважував отець Флоріан Бауке, виходячи, звісно, з європейських стандартів, — якби на кшталт залізних орал вони б підрізали й перегортали землю глибше, «як це робиться на нашій німецькій батьківщині».

До португальської Америки ці та багато інших здобутків технічного прогресу, якими користувалися індіанці місій, майже не доходили. Ми так і продовжували займатися сільським господарством у лісах і за рахунок лісів. У 1766 році ка­пітан-генерал Сан-Паулу дон Луіш Антоніу ді Соуза казав про тамтешніх рільників, що вони «продовжують занурюватися дедалі глибше й глибше у сельву. Отже, поселення Фрегезіа ді Кутіа, яке розташоване на відстані семі ліг (бразильська ліга дорівнює 6,66 км) від нашого міста, сьогодні вже дісталося поселення Фрегезіа ді Сорокаба, яке знаходиться на відстані двадцяти ліг від нашого міста». І все це тому, що за зразком тубільців вони тільки й уміють, що «бігти у слід сельві, знімаючи й встановлюючи свої помешкання там, де доведеться».

3. Сільський спадок

• Скасування рабства: розподільна віха між двома епохами

• Несумісність рабської праці з буржуазною цивілізацією та сучасним капіталізмом