Читать «Коріння Бразилії» онлайн - страница 29

Від тих часів оволодіння передовою технікою, що означало радикальну відмову від процесів, успадкованих від корінних мешканців Бразилії, відбувалося не так швидко, як бажалося. Можна сказати, що метою технічного розвитку загалом було радше підвищення продуктивності рільництва, ніж економія зусиль.

З іншого боку, беззаперечно, після подолання початкового етапу, коли ці примітивні процеси вважалися не чим іншим, як неминучістю, нащадки німецьких або італійських поселенців зазвичай виявляли себе більш готовими, аніж португальські колоністи, до засвоєння форм інтенсивного сільського господарства, які ґрунтувалися на вдосконалених методах.

Ці спостереження ставлять нас віч-на-віч із проблемою, яка впритул торкнулася обговорюваної нами теми. Чому в Бразилії, як і в усій Латинській Америці, європейські колонізатори здебільшого відмовилися від орала на користь мотики, а не погодилися просто перейняти примітивні методи тубільців?

Протягом всієї цієї праці ми намагалися показати, що неготовність емігрантів із Піренейського півострову до сільськогосподарської праці пояснюється значною мірою подібною ситуацією. Але той факт, що європейські поселенці з інших країн усупереч усьому не виявили себе в цьому питанні прогресивнішими від іспанців і португальців, указує на те, що поруч із зазначеною вище причиною вони мали протистояти іншим вагомим чинникам. Це питання є предметом надзвичайно ретельного дослідження доктора Герберта Вільгельмі, яке не отримало належного резонансу, оскільки було опубліковано під час Другої світової війни.

У зазначеній праці доведено, що випалювання здавалося поселенцям, які оселялися посеред одвічних лісів, настільки очевидно необхідним, що їм навіть не спадало на думку згадати інші методи розорювання території. Їм здавалося, що родючість землі, розораної та розчищеної без допомоги вогню, не настільки велика, щоб компенсувати працю, затрачену на її вирубку, а перспективи вигідно продати вирубану деревину в найближчій окрузі були мінімальними.

Вільгельмі вважав подібну думку ілюзорною, оскільки економічні підстави, на які спирається той чи той метод праці, залежать не лише від витрат, необхідних на його застосування. Набагато вирішальніше значення мало б зіставлення продуктивності одного гектара, підготованого за іншими технологіями. Подібне порівняння показує, наприклад, що «урожай кукурудзи, посіяної на землі без випалювання, удвічі перевищує врожай, отриманий із ділянок, створених за допомогою вогню».